Справа № 740/2977/24
Провадження № 3/740/1297/24
12 липня 2024 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 ,
за с. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №232859, ПриходькоА.М. 03 травня 2024 року о 15 годині 35 хвилин перебував в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці біля будинку № 6а по вул. Редькінська в м. Ніжині, образливо чіплявся до громадян. На законну вимогу ст. ДОП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Маслюка О.С. та ДОП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ЗаковряжинаІ.В. припинити адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не реагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з"явився, попри обізнаність про перебування на розгляді суду справи, про що свідчать його неодноразові заяви про відкладення розгляду. Його захисника - адвокат Соболєв М.М. про дату і час розгляду повідомлений, як і ОСОБА_1 у судове засідання 12.07.2024 не з"явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали.
Щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 суд виходить з того, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Вручення повістки до суду ОСОБА_1 через органи Національної поліції та засобами поштового зв"язку не представилось можливим.
Таким чином, суд доходить висновку про можливість розгляду справи з урахуванням конкретних її обставин і вжитих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 26 червня 1992 року "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, Ніжинським РУП ГУНП в Чернігівській області до суду надані окрім протоколу про адміністартивне правопорушення такі докази: оптичний диск із відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення ГБВ №594740 від 03.05.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП, протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2 , копію висновку щодо медичного огляду ОСОБА_1 згідно з яким встановлено стан алкогольного сп"яніння, рапорт ДОП Ніжинського РУП Заковряжина І. про застосування фізичної сили і кайданок до ОСОБА_1 .
В ході дослідження відеозаписів встановлено, що на них зафіксовано перебування ОСОБА_1 з ознаками сп"яніння на лаві за столиком у дворі багатоповерхівки разом з іншими громадянами. Поліцейський підійшов та пред"явив своє службове посвідчення і запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої. Поліцейський сказав ОСОБА_1 встати із-за столика і пройти з ними до службового приміщення поліції, на що ОСОБА_1 не реагував. Потім поліцейський рукою взяв ОСОБА_1 за плече, ОСОБА_1 встав з лавочки, дещо відійшов від столика, не бажав іти з поліцейськими. Поліцейський сказав не чинити йому опір, а ОСОБА_1 приспустивши спереду штани показав статеві органи, на що поліцейський відразу вдарив його коліном у тулуб і звалив на землю, потім підняв і продовжував говорити, щоб ОСОБА_1 не чинив йому опір і доставили його у службове приміщення поліції у будинку гуртожитку, де здійснили адміністративне затримання, застосували кайданки, а надалі доставили до Ніжинського РУП, де викликано захисника та складено щодо ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 185 КУпАП.
З відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 образливо чіплявся до громадян, як зазначено у протоколі. Відсутні і інші докази цього, що є в матеріалах справи. Свідки, потерпілі у протоколі не зазначені. Згідно з протоколом, на законну вимогу ст. ДОП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Маслюка О.С. та ДОП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Заковряжина І.В. припинити адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не реагував. З відеозаписів не вбачається, що поліцейськими висувалися вимоги припинити чіплятися до громадян, чи припинити будь-які інші дії. З переглянутих відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2024 о 15 годині 35 хвилини в АДРЕСА_2 , не виконував неодноразове розпорядження працівників поліції про припинення правопорушення. З відеозаписів слідує, що поліцейські висунули ОСОБА_1 , який мав ознаки сп"яніння, вимогу пройти з ними до службового кабінету, а ОСОБА_1 на це продемонстрував їм статевий орган, і відразу після цього поліцейський вдарив його коліном і звалив на землю.
Отже, ОСОБА_1 в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок, відмовився виконати вимогу поліцейських пройти до службового кабінету поліції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не виконав вимогу припинити правопорушення, чіплятися до громадян, доказів чого матеріали справи не містять.
Невиконання ж вимоги поліцейських пройти з ними до службового кабінету, ОСОБА_3 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення в провину не поставлено.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь