справа № 759/1534/18
провадження № 22-з/824/1180/2024
12 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Денисенка Олександра Михайловича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», державного реєстратора Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко Анастасії Володимирівни, державного реєстратора філії Комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького Сергія Юрійовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державне підприємство «Житлоінвест», про визнання правочинів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування квартири у власність,
встановив:
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до ПАТ КБ «Хрещатик», ТОВ «Проект К», ТОВ «Фінансова компанія «Локо», державного реєстратора КП Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко А. В., державного реєстратора Філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю., АТ КБ «Приватбанк», Фаренюка 0. А., треті особи: ТОВ «Форум-Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р. П., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державне підприємство «Житлоінвест», про визнання правочинів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування квартири у власність.
У позові просила:
- визнати недійсним договір іпотеки від 19.04.2011, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р. П. в частині передачі в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 38897873 від 21.12.2017 державного реєстратора філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Дмитренко А. В. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- скасувати запис про право власності номер 24093924 від 21.12.2017 державного реєстратора філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Дмитренко А. В. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39244723 від 17.01.2018 державного реєстратора філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- скасувати запис про право власності номер 24424510 від 17.01.2018 державного реєстратора філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39244874 від 17.01.2018 державного реєстратора філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- скасувати запис про право власності номер 24424604 від 17.01.2018 державного реєстратора філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С.Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо»;
- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 158,8 кв. м, житловою площею 98,9 кв. м за ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 25.09.2018, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. та зареєстрований в реєстрі за № 984;
- визнати недійсним договір іпотеки від 25 вересня 2018 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. та зареєстрований в реєстрі за № 986;
- витребувати у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_3 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_3 задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності, визнання недійсними договору купівлі-продажу та у частині позовних вимог ОСОБА_2 до державного реєстратора комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко А. В., державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанову Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів іпотеки та витребування майна скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , ТОВ "ФК "Локо" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів іпотеки та витребування майна прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року зупинено апеляційне провадження в справі до залучення правонаступника ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року поновлення апеляційне провадження у справі. Залучено зупинено ОСОБА_1 в якості правонаступника ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2024 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ТОВ "ФК "Локо" залучено ОСОБА_5 , який з 15.01.2024 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
09.07.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Денисенко О. М. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про забезпечення позову.
Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири №89 загальною площею 81,8 кв.м., та житловою площею 30,8 кв.м., та № 89а загальною площею 81,8 кв.м., та житловою площею 30,8 кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що 28.06.2024 представником позивача був отриманий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого стало відомо, що колишній директор та єдиний учасник ТОВ «ФК «Локо» ОСОБА_6 за актом приймання-передачі №232-234 від 15.01.2024 переоформив на себе право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_5 був директор та учасником ТОВ «ФК «Локо» починаючи з 2018 року, йому було добре відомо про позов ОСОБА_2 , який розглядається судами з 2018 року.
Переоформлення директором ТОВ "ФК «Локо» права власності на квартиру АДРЕСА_1 змусить позивача заявляти новий позов до ОСОБА_5 про витребування квартири №89а .
Таким чином, не забезпечення позову у вигляді арешту квартир № 89 та АДРЕСА_1 істотно перешкоджає ефективному захисту порушених прав позивача.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.06.2024, власником однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 .
ОСОБА_7 не є відповідачем в даній справі, позовних вимог до нього заявлено не було.
З огляду на те, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачу, правові підстави для накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі відсутні.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20).
Що стосується накладення арешту на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2018, на підставі рішення з індексним № 43186966 від 25.09.2018 приватного нотаріуса КМНО Гречаної Р. Т. було внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири за № 984 від 25.09.2018.
Актуальної інформації, станом на липень 2024 року, про власника вказаної квартири до заяви про забезпечення позову надано не було і в матеріалах справи така інформація відсутня, що перешкоджає вирішенню питання про накладення на неї арешту.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Денисенка Олександра Михайловича про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук