12 липня 2024 року 640/18082/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки, та щодо неврахування заробітної плати (доходу) на період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов згідно відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.10.2016 №3541;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати (доходу) на період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов згідно відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.10.2016 №3541;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 донараховану пенсію у зв'язку її перерахунком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
30.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/18082/20, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року адміністративну справу № 640/18082/20, прийнято до провадження, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 08.11.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Втім, як зазначає позивач йому не було здійснено індексацію пенсії з січня 2017 по жовтень 2017 року відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем поданий відзив, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити.
Відзив обґрунтовано тим, щопенсія позивачу виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
У поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погоджується з доводами відповідача, а тому просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІ).
31.07.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою до ГУ ПФУ в м. Києві, в якій просив провести йому індексацію пенсії за період з січня 2017 по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки; нарахувати та виплатити донараховану пенсію, у зв'язку з її перерахунком (індексацією).
В подальшому позивач, через свого адвоката, звернувся з відповідним адвокатським запитом, в якому просив надати: розрахунок пенсії ОСОБА_1 , станом на 2020 рік; довідку форми ОК-7; сканкопії чи ксерокопії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Листом від 04.08.2020 № 2600-0213-8/107165 ГУ ПФУ в м. Києві повідомлено позивача про можливість отримання відомостей про застраховану особу (форма ОК-7). Також надано роз'яснення щодо можливості ознайомитися з пенсійною справою позивача.
Також листом від 20.08.2020 № 2600-0403-8/117539 ГУ ПФУ в м. Києві повідомлено позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-08 з 01.10.2017 було проведено осучаснення раніше призначених пенсійвідповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1 %.
При цьому, зазначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до Закону №2148-08, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.Оскільки загальний розмір пенсії з 04.12.2016 до 30.09.2017 становив 2302,26 грн., а з 01.10.2017 складав 1970,79 грн., тому позивачу була встановлена доплата до раніше призначеного розміру (2302,26 грн.) у сумі 331,47 грн.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17, а саме, 3764,40 грн. х 1,17 = 4404,35 грн.
Одночасно повідомлено, що з 01.03.2019 позивачу проведений відповідний автоматизований перерахунок пенсії. Після проведеного перерахунку загальний розмір пенсії становив 2301,59 грн., а також встановлена доплата до раніше призначеного розміру (2302,26 грн.) у сумі 0,67 грн.
Також повідомлено, що з 01.05.2020 позивачу проведений відповідний автоматизований перерахунок пенсії та встановлено загальний розмір пенсії 2565,51 грн.
Враховуючибездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки та неврахування заробітної плати (доходу) на період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов згідно відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.10.2016 №3541, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в реакції, чинній на час призначення позивачу пенсії передбачала, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому, відповідно до ст. 25 Закону України № 1058 в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/ 100% * 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону України № 1058 Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148). Зазначеним законом друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України № 1058 доповнено п.п. 4-3, яким визначено, що призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказана норма служить законодавчою гарантією захисту прав на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі, у випадку якщо внаслідок перерахунку зменшився її розмір.
Оскільки позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 в редакції, чинній до набрання чинності Законом № 2148, пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Матеріалами справи встановлено, що загальний розмір пенсії позивача з 04.12.2016 до 30.09.2017 становив 2302,26 грн., а з 01.10.2017 складав 1970,79 грн., тому позивачу була встановлена доплата до раніше призначеного розміру (2302,26 грн.) у сумі 331,47 грн.
Правильність проведеного розрахунку позивачем не оскаржується.
Натомість позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно.
З даного питання, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті. За приписами частини 5 цієї статті індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (в редакції до набрання чинності Законом від 24.12.2015 р. N 911-VIII). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У зв'язку набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII частина шоста статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» мала наступну редакцію: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік».
Відповідно до п. 3 вищезгаданого Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078 - у редакції, що діяла у період, заявлений для індексації), до об'єктів індексації, визначених у п. 2, не відносились, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абз. 1 ч. 1 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 1078 у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуваннями виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачується особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Суд зазначає, що індексація пенсії позивача є складовою загальної суми пенсійної виплати.
За приписами абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Між тим, у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
В той же час Верховний Суд України у постанові від 17.02.2016 по справі № 21-5368а15 дійшов висновку про те, що відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції споживчих цін, що перевищив поріг 101 відсоток, може бути застосованим для індексації пенсії тільки у місяці, що настає після опублікування індексу споживчих цін за попередній місяць, що слідує за базовим, але у зв'язку з тим, що вказаний місяць, коли може бути застосована індексація, збігається із щоквартальним підвищенням пенсії, відповідно до приписів абзацу першого пункту 5 Порядку індексація у базовому місяці не проводиться.
З вищевказаного вбачається, що пенсія, яку отримує позивач, є об'єктом індексації, яка має перераховуватись щомісячно, за місяцем, у разі якщо індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації до 01.01.2016 в розмірі 101 відсоток, а з 01.01.2016 в розмірі 103 відсотка, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Суд звертає увагу, що згідно даних Державної служби статистки України (https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) у листопаді 2015 року індекс споживчих цін склав 102,0 відсотка, а в грудні 2015 року - 100,7 відсотка. Тобто, у 2015 року лише у листопаді індекс споживчих цін перевищив поріг індексації в розмірі 101 відсоток, що становило 102,0 відсотка.
Натомість, суд нагадує, що з 01.01.2016 обчислення індексація цін здійснюється у разі перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.
Так, з того ж листа Держстату вбачається, що за 2016 рік індекс споживчих цін у відсотках складав, зокрема, у січні - 100,9, лютий - 99,6, березень - 101,0, квітень - 103,5, травень - 100,1, червень - 99,8, липень - 99,9, серпень - 99,7, вересень - 101,8, жовтень - 102,8, листопад - 101,8, грудень - 100,9. Тобто, у 2016 році лише у квітні індекс споживчих цін перевищив поріг індексації в розмірі 103 відсотка, що становило 103,5.
В той же час, за 2017 рік індекс споживчих цін у відсотках складав, зокрема, у січні - 101,1, лютий - 101,0, березень - 101,8, квітень - 100,9, травень - 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102,0. З вказаного слідує, що за період з січня по вересень 2017 року індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації в розмірі 103 відсотка.
Під час розгляду справи судом не встановлено недотримання відповідачем порядку проведення перерахунку пенсії (не проведення індексації пенсії) за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" установлено, що:
у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17;
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 6 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого цією постановою передбачено, що під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, з 01.03.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 1,17. Після проведеного перерахунку загальний розмір пенсії становив 2301,59 грн., а також встановлена доплата до раніше призначеного розміру (2302,26 грн.) у сумі 0,67 грн.
Під час розгляду справи судом також не встановлено недотримання відповідачем порядку проведення перерахунку пенсії, запровадженого Постановою КМУ "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" № 124 від 20.02.2019 та Постановою КМУ від 22.02.2021 № 127 " Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".
Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності в контексті викладених норм щодо вимоги позивача зобов'язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період проведення індексації пенсії за період щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки, суд дійшов висновку, що в даній частині вимога є необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає, так як і похідна від неї вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по 10 жовтня 2017 року включно та за 2018-2019 роки, оскільки, фінансування вказаних витрат здійснюється в межах відповідного бюджету та під час розгляду справи не встановлено порушення вказаних правил відповідачем відносно позивача, враховуючи те, що заявлений позивачем спосіб проведення індексації не передбачений законодавством України, що вже само по собі є підставою для відмови у задоволенні позову.
У той же час, суд зазначає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу, що довідка про заробітну плату від 17.10.2016 №3541за період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов органами пенсійного фонду не розглядалися, так як не була подана позивачем з відповідною заявою, порядок якої передбачено Порядком від 25.11.2005 № 22-1, та за її розглядом жодного рішення не приймалося.
За вказаних обставин, суд позбавлений надання їй правової оцінки та відмовляє в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування заробітної плати (доходу) на період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов згідно відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.10.2016 №3541 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати (доходу) на період роботи в Київському механічному заводі імені О.К. Антонов згідно відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.10.2016 №3541.
Також не підлягає до задоволенні вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 донараховану пенсію у зв'язку її перерахунком.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними та як наслідок задоволенню не підлягають.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог позивача, судові витрати (судовий збір) розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Балаклицький А. І.