12 липня 2024 року м. Київ № 320/27584/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовомОСОБА_1
доБюро економічної безпеки України
провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бюро економічної безпеки України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України №187-к від 06.05.2024 “Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 ”, яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу” (використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб) та звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення, у зв'язку із вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, 08 травня 2024 року, із припиненням державної служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 08.05.2024 № 196-к “Про внесення змін до наказу БЕБ від 06.05.2024 № 187-к”, яким внесені зміни до наказу БЕБ від 06.05.2024 №187-к “Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 ” та пункт 2 зазначено наказу викладено в наступній редакції: “Звільнити ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення, у зв'язку із вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Днем звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.”;
- визнати протиправним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 14.05.2024 № 203-к “Про остаточний розрахунок ОСОБА_1 ”, яким визначено вважати 14 травня 2024 року датою звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення;
- поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.03.2001 року Теплицьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на державній службі в Бюро економічної безпеки України на останній займаній посаді - головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення або на іншій рівнозначній посаді в Бюро економічної безпеки України;
- стягнути з Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.03.2001 року Теплицьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 15.05.2024 по день ухвалення рішення по справі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.03.2001 року Теплицьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на державній службі в Бюро економічної безпеки України на останній займаній посаді - головного спеціаліста відділу майнових відносин та тендерних процедур Управління матеріально-технічного забезпечення або на іншій рівнозначній посаді в Бюро економічної безпеки України;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.03.2001 року Теплицьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) суми заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15.05.2024 по день ухвалення рішення по справі в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
18 червня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
11 липня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від представника Бюро економічної безпеки України надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши заяву представника Бюро економічної безпеки України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності$
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, Кодексом визначено, а саме частиною другою статті 12 КАС України, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що дана справа, де предметом спору є розгляд питання правомірності рішення про звільнення позивача з публічної служби, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні, з метою збереження життя та здоров'я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Бюро економічної безпеки України про розгляд адміністративної справи в загальному позовному провадженні, а отже відмовляє в його задоволенні.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Дослідивши заяву представника відповідача із запереченнями та клопотанням, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви представника Бюро економічної безпеки України без задоволення.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 49, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -
1. Залишити заяву представника Бюро економічної безпеки України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Жукова Є.О.