12 липня 2024 року № 320/48846/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України по відношенню до ОСОБА_1 щодо виконання пункту 1 та абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144 в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме: неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України;
- зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144, повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивач вказує, що 26 лютого 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі - Постанова КМУ № 114).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 114 постановлено перерахувати з 01 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам з числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби), виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.
У зв'язку з цим позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з запитом щодо перерахунку пенсії з 01 серпня 2021 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 144.
Однак листом від 03 листопада 2023 року №2600-0202-8/215909 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило про відсутність підставі для такого перерахунку, оскільки від Пенсійного фонду України не надходило повідомлень про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
На переконання позивача, означена відповідь свідчить про бездіяльність Пенсійного фонду України щодо виконання вимог пункту 4 Постанови КМУ № 144 в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії. Ця бездіяльність полягає в тому, що Пенсійний фонд України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою не надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки.
Позивач вважає такі дії Пенсійного фонду України протиправними, та такими, що порушують його права.
31 січня 2024 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено по теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Наказом Пенсійного фонду України від 24 лютого 2022 року № 32 здійснено переведення Пенсійного фонду України з мирного на воєнний стан. З огляду на зазначене вище, відповідач доводив, що обов'язок повідомити головні управління Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій у нього виникне лише після припинення дії воєнного стану.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
09 жовтня 2023 року представник позивача звернулася до Служби зовнішньої розвідки України з запитом щодо перерахунку пенсії позивачу з 01 серпня 2021 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 144.
Листом від 18 жовтня 2023 року №19/1/2325-вс/н Служба зовнішньої розвідки України повідомила представника позивача, що визначені пунктом 4 Постанови 144, списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надходили.
27 жовтня 2023 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з запитом щодо перерахунку пенсії позивачу з 01 серпня 2021 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 144.
Листом від 03 листопада 2023 року №2600-0202-8/215909 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило про відсутність підставі для такого перерахунку, оскільки від Пенсійного фонду України не надходило повідомлень про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Також зазначено, що реалізація механізму обміну інформацією про одержувачів пенсій, визначеного Постановою КМУ № 144, в умовах війни може спричиняти ризики доступу до персональних даних, що наражатиме на небезпеку осіб зазначеної категорії та членів їхніх сімей.
Пенсійний фонд України надав суду:
- лист Міністерства соціальної політики України від 25 березня 2022 року № 3065/0/2-22/54 «Про забезпечення перерахунку пенсій особам, звільненим з розвідувальних органів, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144», адресований Кабінету Міністрів України.
- лист-погодження Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Верещук І. від 29 березня 2022 року № 8045/1/1-22 до листа Міністерства соціальної політики України від 25 березня 2022 року № 3065/0/2-22/54, адресований Міністерству соціальної політики України, Міністерству оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Пенсійному фонду України та Службі зовнішньої розвідки України, з такою резолюцією: «Пропозиція підтримується. Прошу вжити відповідних заходів до забезпечення виконання даного питання»;
- лист Пенсійного фонду України від 06 квітня 2022 року №2800-030203-1/12884, адресований Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- лист Міністерства соціальної політики України від 28 лютого 2024 року № 4662/0/2-24/54, адресований Пенсійному фонду України, в якому йдеться про те, що Міністерство соціальної політики України розглянуло лист Пенсійного фонду України від 02 лютого 2024 року № 2800-030203-5/6835 щодо опрацювання законодавчих ініціатив для забезпечення проведення перерахунку пенсій особам, звільненим з розвідувальних органів, відповідно до Постанови КМУ № 1
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, […], розвідувальним органам, [... ].
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: […] у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; [...].
Правовий статус Служби зовнішньої розвідки України визначений статтею 1 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3160-ІV «Про Службу зовнішньої розвідки України» (далі - Закон № 3160).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3160 Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів України та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за розвідкою визначає Закон України від 17 вересня 2020 року № 912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон № 912), який набрав чинності 24 жовтня 2020 року.
Грошове забезпечення та оплата праці співробітників розвідувальних органів унормовані положеннями статті 42 Закону № 912.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 912 грошове забезпечення та заробітна плата співробітників розвідувальних органів складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця; 3) надбавки за вислугу років; 4) надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 5) інших доплат, надбавок та винагород, передбачених законодавством; 6) премій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Цією постановою затверджені тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, визначені додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років тощо.
14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова КМУ № 729), яка набрала чинності 17 липня 2021 року.
На підставі пункту 3 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, затверджених Постановою КМУ № 729, пункту 4 Постанови КМУ № 704 доповнений абзацами такого змісту:
«Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом:
для військовослужбовців кадрового складу - 1,8;
для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, - 1,4.».
Таким чином, в липні 2021 року внаслідок змін, внесених до Постанови КМУ № 704 на підставі Постанови КМУ № 729, відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів.
Як наслідок, в силу положень частини четвертої статті 43 Закону № 2262 у осіб, які звільнені з розвідувальних органів і яким призначена пенсія відповідно до цього Закону, виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Оскільки підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів відбулось в липні 2021 року, право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, виникло з 01 серпня 2021 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії (частина друга статті 51 цього Закону).
23 лютого 2022 року відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ № 144, яка набрала чинності 26 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 144 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати з 01 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону № 2262, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного Постановою КМУ № 704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 144 на Пенсійний фонд України покладений обов'язок в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до п. 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Щодо осіб, яких було звільнено із служби у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього СРСР, Служби безпеки, що ліквідовані, довідки видаються Службою зовнішньої розвідки із зазначенням грошового забезпечення за відповідними посадами в такому державному органі з урахуванням п. п. 1 і 2 цієї постанови.
Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України доручено забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.
Як вже було зазначено судом, з 01 серпня 2021 року у позивача як у особи, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, виникло право на перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення за відповідною (посадою) військовослужбовця, визначеного Постановою КМУ № 704 в редакції Постанови КМУ № 729.
Разом з тим, Пенсійний фонд України не виконав обов'язок, покладений на нього абзцом 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144, а саме в одноденний строк після набрання чинності цією постановою не повідомив своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
Правомірність своєї поведінки та наявність підстав для невиконання вимог абзацом 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144 Пенсійний фонд України обґрунтовує фактом введення в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації.
За висновком посадових осіб Пенсійного фонду України, механізм обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими уповноваженими органами, передбачений Постановою КМУ № 144, в умовах воєнного стану створює ризики доступу до інформації (персональних даних) осіб, звільнених з військової служби у розвідувальних органах.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (далі - Указ № 64/2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 389 правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 6 Закону № 389 в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 389 правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Згідно з частиною другою 20 Закону № 389 в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
В пункті 3 Указу № 64/2022 зазначено, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитись обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та в обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389.
Суд зауважує, що конституційне право громадян на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України, не включено до переліку конституційних прав і свобод людини і громадянина, які можуть обмежуватись в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом № 64/2022.
Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану унормовано положеннями статті 9 Закону № 389.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 389 Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституції України, цим та іншими законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, (далі - Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 280).
Таким чином, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 9 Закону № 389 та пункту 2 Положення № 280 Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади навіть в умовах правового режиму воєнного стану зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; у своїй діяльності керуватися Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Суд зауважує, що ні Закон № 389, ні Закон № 2262, ні інші законодавчі акти не передбачають будь-яких обмежень (заборон) щодо проведення перерахунку пенсій особам, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, в умовах правового режиму воєнного стану, в тому числі з міркувань захисту інформації про таких осіб (їх персональних даних).
До того ж Кабінет Міністрів України не приймав нових та не вносив зміни до чинних нормативно-правових актів, які б передбачали відтермінування проведення перерахунку пенсій особам, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, до моменту припинення або скасування воєнного стану.
Зокрема, на час розгляду справи по суті Постанова КМУ № 144 діє в її первинній редакції, будь-яких змін та доповнень до неї Кабінет Міністрів України не вносив.
З приводу доводів відповідача, які зводяться до необхідності захисту інформації (персональних даних) осіб, звільнених з розвідувальних органів, в умовах воєнного стану, слід зазначити таке.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.
З 01 серпня 2021 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії виходячи із грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою військовослужбовців розвідувальних органів, обчисленого відповідно до Постанови КМУ № 704 (в редакції Постанови КМУ № 726).
Позивач як особа із числа військовослужбовців розвідувальних органів, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, мав легітимні очікування, що його пенсія буде перерахована.
Однак такий перерахунок проведений не був через те, що Пенсійний фонд України не виконав обов'язок, покладений на нього абзацом 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144, обґрунтовуючи це тим, що механізм обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими державними органами, передбачений цією постановою, в умовах воєнного стану створює ризики доступу до інформації (персональних даних) осіб, звільнених з військової служби у розвідувальних органах.
При цьому така підстава для непроведення або відтермінування перерахунку пенсії не передбачена законодавством, тобто держава фактично допустила втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном з підстав, що не передбачені законом.
Те, що в умовах воєнного стану посилений захист інформації про осіб, звільнених із розвідувальних органів, має легітимну мету, не спростовує висновку суду про те, що втручання держави в право позивача не було передбачено законом.
Держава в особі Кабінету Міністрів України визначила порядок та умови перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, в тому числі шляхом затвердження Порядку № 45 і прийняття Постанови КМУ № 144.
І сама держава в особі її органів, в тому числі Пенсійний фонд України, не вчиняє передбачені нею ж в Порядку № 45 і Постанові КМУ № 144 дії, які є передумовою для проведення перерахунку пенсії, тобто не дотримується власних процедур та уникає виконання своїх обов'язків.
Тим більш, що з моменту набрання чинності Постановою КМУ № 144 та введення в Україні воєнного стану минуло більше двох років, чого було об'єктивно достатньо як для виконання Постанови КМУ № 144, так і для коригування передбаченого цією постановою механізму обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими державними органами з тим, щоб підвищити захист інформації про осіб, звільнених з розвідувальних органів, та убезпечити несанкціонований доступ до неї в умовах воєнного стану.
Також необхідно відзначити, що в контексті спірних правовідносин йдеться про реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, а тому вимоги пропорційності мають бути дотримані навіть в умовах воєнного стану.
Відтак, має бути збережений розумний баланс приватних і публічних інтересів, що означає, що цілі обмеження права мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Пенсійний фонду України не довів наявність розумного співвідношення між порушенням прав та інтересів людини та цілями державного впливу і засобами їх досягнення, тобто відсутнє співрозмірне обмеження прав позивача для досягнення публічних цілей, на яких акцентує увагу відповідач.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657), інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону № 2657 не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 2657 конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчить зміст форми «Списку осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку», наведеного в додатку 1 до Постанови КМУ № 144, в ньому має бути зазначена така інформація: прізвище, ім'я, по батькові; дата звільнення зі служби (смерті); найменування посади на день звільнення із служби (смерті) із зазначенням назви підрозділу; розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових.
Тобто форма Списку осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку, не містить інформації, яка вважається конфіденційною в розумінні Закону № 2657.
До того ж, вся інформація, яка має бути зазначена в таких списках, вже перебуває у розпорядженні головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві та у інших державних органів, до повноважень яких належить підготовка довідок про розмір грошового забезпечення.
При цьому, обмін інформацією буде відбуватися між двома суб'єктами владних повноважень, що не передбачає доступу третіх осіб до зазначеної інформації.
З приводу твердження відповідача про те, що нормами абзацу 1 та 2 пункту 4 Постанови КМУ № 144 не передбачено подання повідомлення і складання списку щодо однієї конкретної особи, суд зазначає наступне.
Дійсно в абзаці 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144 та в додатку 1 до цієї постанови йдеться про список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а не про індивідуальне повідомлення щодо кожної окремої особи.
Бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні норми абзацу 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144, вплинула на права та інтереси всіх осіб, пенсії яких підлягали перерахунку, однак не були перераховані через відсутність відповідного повідомлення від Пенсійного фонду України.
Той факт, що Постанова КМУ № 144 по суті визначає механізм масового перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, не є підставою для відмови у наданні судового захисту окремій особі, з їх числа, яка звернулася за таким захистом.
Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Абзац 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144 покладав на Пенсійний фонд України обов'язок в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Служби зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
Постанова КМУ № 144 прийнята 23 лютого 2022 року, тобто за день до початку повномасштабного вторгнення російської федерації та введення в Україні воєнного стану, і набрала чинності 26 лютого 2022 року, тобто на третій день після початку повномасштабного вторгнення російської федерації та введення воєнного стану.
Зважаючи на загальновідомі події, які відбувались в перші дні повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану, виконання Пенсійним фондом України в одноденний строк вимог абзацу 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144 об'єктивно було неможливим.
Втім, на момент звернення позивача до суду з цим позовом з моменту введення в України воєнного стану сплинуло більше двох років, незважаючи на те, що широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України триває, органи державної влади, в тому числі Пенсійний фонд України, продовжують виконувати свої повноваження та функції, проте до теперішнього часу вимоги абзацу 1 пункту 4 Постанови КМУ № 144 відповідач не виконує, що має наслідком порушення прав осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, в тому числі позивач.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача по відношенню до позивача щодо виконання пункту 1 та абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144 в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме: неповідомлення Пенсійним фондом України Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України та відновленню шляхом зобов'язання відповідача відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144, повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 805,20 грн. (75%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України по відношенню до ОСОБА_1 щодо виконання пункту 1 та абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144 в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме: неповідомлення Пенсійним фондом України Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Зобов'язати Пенсійний фонд України (ЄДРПОУ 00035323, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2020 року №144, повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 00035323, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 805 (вісімсот п'ять гривень) 20 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 липня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.