12 липня 2024 року № 640/21263/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» (раніше - ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2021 року № 00355660704.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа передана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 22 травня 2024 року вирішено змінити найменування товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДНІПРОГАЗ» на товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог податкового законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні 19 червня 2024 року позиції присутніх представників учасників справи (відповідача), враховуючи заявлене позивачем клопотання про проведення розгляду справи без його участі, дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2021 року.
Перевіркою встановлено порушення абзацу четвертого підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2021 на 5 402 260, 00 грн.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19 квітня 2021 року № 31734/26-15-07-04-02/42525629є
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2021 року № 00355660704 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 5 402 260, 00 грн та застосовано штрафні санкції на 1 350 565, 00 грн.
25 травня 2021 року ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ», не погоджуючись з податковим повідомленням- рішенням від 12 травня 2021 року № 00355660704 звернулося до ДПС України зі скаргою в порядку адміністративного оскарження.
Рішенням ДПС України скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2021 року № 00355660704 у частині застосованих штрафних санкцій, які перевищують розмір визначений пунктом 123.1 статті 123 ПК України, у редакції, що діє з 01 січня 2021 року, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно поданої ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ» до ГУ ДПС у м. Києві податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року (вх. № 9031581951 від 22 лютого 2021 року), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2021 року (вх. № 9044500046 від 09 березня 2021 року), сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) становить 14 418 940, 00 грн.
Згідно даних додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» (вх. № 9044500030 від 09 березня 2021 року) до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2021 року ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ» в табл. 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» відобразило суму від'ємного значення за жовтень 2020 року у розмірі 11 342 243, 00 грн, за листопад 2020 року у розмірі 1 851 038, 00 грн, за грудень 2020 року у розмірі 1 225 659, 00 грн.
Причина виникнення від'ємного значення - придбання пшениці, кукурудзи, газу скрапленого, та експорт пшениці, кукурудзи до Туреччини, Пакистану, Єгипту, Тунісу, Нідерландів, Ізраїлю та інших країн світу.
ТОВ «УКРДНІПРОГАЗ» включило до р. 16.3 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року суму в розмірі 5 402 260, 00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «ВЗ» від 05 лютого 2021 року № 00088670704.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II ПК України.
Суд звертає увагу на те, що на момент прийняття акту перевірки від 19 квітня 2021 року № 31734/26-15-07-04-02/42525629, інформація про оскарження податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2021 року № 00088670704 відсутня.
Згідно пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Тобто, така сума є узгодженою, тому позивачем повторно безпідставно відображено у податковій декларації з ПДВ з січень 2021 року суму від'ємного значення у розмірі 5 402 260, 00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, позивач до рядку 16.3 декларації з ПДВ у лютому мав включити зазначену суму виходячи з дати попереднього податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2021 року № 00088670704, а отже позивачем було завищено від'ємне значення за січень 2021 року.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).
III. Відповідач хоче звернути увагу Суду на правові висновки Верховного Суду, та просить їх врахувати при прийнятті рішення.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 808/1277/16, у якій він розглянув питання правомірності декларування від'ємного значення з неврахуванням висновків перевірок контролюючого органів та дійшов висновку: «При цьому податкове законодавство не містить заборони на декларування від'ємного значення та включення в повному обсязі такого від 'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість». Така ж позиція Верховного Суду по справі № 808/4423/15.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, вбачаються відсутніми підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (65101, місто Одеса, вулиця Комарова Космонавта, будинок 10; код ЄДРПОУ 42525629) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.