11 липня 2024 року № 320/46861/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТПРОМ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТПРОМ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 351266 від 24.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена за відсутності факту порушення на основі недостовірних даних та підлягає скасуванню. Стверджує, що було здійснено перевезення сільськогосподарської техніки - навантажувача фронтального, параметри транспортних засобів, на яких було здійснено перевезення не перевищувала 3,75 м. зовнішніх габаритів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі № 320/46861/23 за адміністративним позовом та вирішено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що доводи позивача є безпідставними, оскільки дозволені максимальні розміри транспортного засобу, передбачені підпунктом «а» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого максимальне значення параметрів зовнішніх габаритів 3,75 м. застосовуються виключно до сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху. Також вказує, що позивач здійснював перевезення сільськогосподарської знаряддя на вантажних автомобілях із напівпричепом, до яких відповідно до положень п. 22.5 ПДР встановлено максимальний розмір ширини 2,6 м.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
09.12.2022 на підставі направлення на перевірку № 012925 від 01.12.2022 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобілю марки DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 разом із напівпричепом NOOTEBOOM OSD-S, державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ПРОДМАРКЕТПРОМ».
За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №338774 від 09.07.2022 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого виявлено: перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів, а саме ширина 3 м., допустима 2.6 м. становить 15,38% від встановленої норми, чим порушено п. 22.5 ПДР. Означене також підтверджується, актом про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0004355 від 09.12.2022 та довідкою №0077004 від 09.12.2022.
Водій із актом №338774 від 18.07.2022 та №0004355 від 09.12.2022 ознайомлений, що підтверджується особистим підписом. Також в графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено «Дозвіл відсутній».
24.01.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кривобоком Віктором складено постанову №3512667 про застосування до ТОВ «ПРОДМАРКЕТПРОМ» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Також відповідачем надані фотокопії названого вище транспортного засобу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).
Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Отже, відповідач під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надані правомочності щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частина перша статті 48 Закону № 2344-III зобов'язує автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306 ( в редакції на час виникнення спірних відносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує: а) зовнішніх габаритів: зовнішній габарит - Максимальне значення параметра, метрів: Ширина: 2,6; сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75; Висота від поверхні дороги: 4; транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35; Довжина: вантажного автомобіля 12; автопоїзда 22; автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75; маршрутного транспортного засобу 18,75; Виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу: 2; б) фактичної маси: Тип транспортного засобу: Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тонн: Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18 - 14 трьохвісний автомобіль; 25 (26)* - 21; чотирьохвісний автомобіль 32 - 24; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38-24; Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36-24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 - 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 - 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42-24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44-24; Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 - 24. Для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни; в) навантаження на вісь: Кількість осей Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тон: На одинарну вісь 11,5 - 7; На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 - 7; від 1 до 1,3 метра 16 - 10; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 - 10,5; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони 19-11,5; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони 23 - 11,5; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 - 11,5; На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21- 13; понад 1,3 до 1,4 метра 24 - 14.
Як встановлено судом, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, стали висновки відповідача про те, що ширина транспортного засобу складала 3 м., при допустимій 2,6 м., що складає 15,38 % перевищення параметрів від нормативу.
Судом зазначалося, зокрема те, що згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306 ( в редакції на час виникнення спірних відносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх ширина не перевищує 2,6 м, в той час як відповідачем встановлено ширину автомобіля 3 метра.
Позивачем, надано до суду свідоцтво про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу на навантажувач фронтальний, марки Lonking ZL50C, рік випуску 2019, виробник Китай, ідент. № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 . Крім того, позивачем надано скріншот телефону, в якому зазначені технічні характеристики - ZL50C Lonking, виходячи з яких, зокрема зазначено ширину ковша - 3,01 м., який в свою чергу є невід'ємною частиною зазначеного транспортного засобу.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Суд вказує, що в даному випадку позивачем не доведено та не обґрунтовано тих обставин, на які він посилався у своїй позовній заяві.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Так, у розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
09.12.2022 на підставі направлення на перевірку № 012925 від 01.12.2022 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобілю марки DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 разом із напівпричепом NOOTEBOOM OSD-S, державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ПРОДМАРКЕТПРОМ».
За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №338774 від 09.07.2022 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого виявлено: перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів, а саме ширина 3 м., допустима 2.6 м. становить 15,38% від встановленої норми, чим порушено п. 22.5 ПДР. Означене також підтверджується, актом про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0004355 від 09.12.2022 та довідкою №0077004 від 09.12.2022.
Як зазначалось вище, статтею 48 Закону № 2344-III передбачено обов'язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.
Водій із актом №338774 від 18.07.2022 та №0004355 від 09.12.2022 ознайомлений, що підтверджується особистим підписом. Також в графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено «Дозвіл відсутній».
Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача оскаржуваною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем у ході судового розгляду справи було доведено належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваного рішення, з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та норм законодавства у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТПРОМ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 11.07.2024 року.
Суддя Кочанова П.В.