Справа № 367/4126/24
Провадження №3/367/1699/2024
Іменем України
27.06.2024 м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У порядку автоматизованого розподілу справ вказані матеріали надійшли в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
За протоколом серії ААД № 682476 від 26.04.2024 - 26.04.2024 о 08.25 год. по вул. Тургенівській, 50 в м. Ірпені Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом AudiQ5 НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням приладу Alkotest Drager 6810, результат огляду 0,58%, тест 737. Згідно з протоколом ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 пояснив, що проживає на орендованій квартирі разом з дівчиною по АДРЕСА_2 . Його автомобіль звечора було припарковано на узбіччі. Зранку він перекладав речі в автомобілі, оскільки збирався їхати до спортивної зали. У цей час до нього підійшли працівники поліції для перевірки документів, з якими в нього виникла суперечка. У розмові працівники поліції, встановивши його особу, повідомили ОСОБА_1 , що він перебуває в базі розшуку щодо військового обліку. У свою чергу, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вже відвідував ТЦК. Під час спілкування поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння, повідомили йому, що він має пройти огляд на стан сп'яніння та надали йому прилад для проходження такого огляду. Пройшовши огляд на місці, поліцейські повідомили йому, що отриманий результат свідчить про його перебування в стані алкогольного сп'яніння та зазначили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Після оформлення матеріалів працівники поліції повезли його до ТЦК для проходження ВЛК. Також, ОСОБА_1 зазначив, що з отриманими результатами огляду не згодний, але працівники поліції не надали йому можливість пройти огляд у медичному закладі.
Захисник Войтенко В.В. подав суду клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за такі порушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено у ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395).
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду,» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до п. 7 розділу 11 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
За правилами частин 2 - 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським під відеозапис або у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З аналізу наведеного вище слідує, що до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тоді, коли вона пройшла огляд на стан сп'яніння лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266 КУпАП та який відсилає до інших нормативно-правових актів, оскільки норма є бланкетною, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та Наказу МВС України, Міністерства охорони здоров'я України про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року №1452/735.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
З дослідженого відеозапису вбачається, що події, зафіксовані на ньому, розпочинаються з того, що працівник поліції дістає прилад для огляду зі службового авто, що припарковано на парковці та надає його ОСОБА_2 . Після проходження огляду поліцейський повідомляє ОСОБА_2 результат огляд та одразу зазначає, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, вказаний відеозапис не містить ані зафіксованого факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, ані роз'яснення особі, яка зафіксована на відео порядку проходження такого огляду та можливістю проходження такого огляду в медичному закладі, ані згоди ОСОБА_2 з отриманим результатом. Фактично відеозапис містить лише обставини продуття ОСОБА_2 драгера. До того ж, на відео взагалі не зафіксовано транспортний засіб, яким за протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 начебто керував.
У свою чергу, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка, що позбавляє суд можливості дослідити зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
До того ж, судом досліджено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного відносно ОСОБА_2 , в якому не зазначено дати його складення, а в графі «Підпис особи, стосовно якої проводився огляд, запис про відмову від підпису» відсутній підпис ОСОБА_1 або відмітка про його відмову від такого підпису.
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, за даних конкретних обставин, під час складення матеріалів за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння поліцейський не дотримався відповідної процедури при проведенні огляду та складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
У свою чергу, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП чітко передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на положення ст. 7 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч поти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «… суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становить порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії», заява №926/08, рішення від 20.09.2016).
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Вказаний висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Дослідивши наявні докази, заслухавши показання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що поліцейським не було виконані вимоги ст. 266 КУпАП та наведених вище Інструкцій, а в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Ірпінський міський суд Київської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Я.М. Третяк