Іменем України
08.07.2024 Справа №608/41/24 Провадження №2/607/2325/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Позивач військова частина НОМЕР_1 звернулась до Чортківського районного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.04.2024 дана цивільна справа передана на розгляд за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 головуючою суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновську І.В.
02.05.2024 відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначене судове засідання на 27.05.2024, наданий учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
27.05.2024 судове засідання відкладене на 19.06.2024 у зв'язку із неявкою відповідача.
19.06.2024 судове засідання відкладене на 08.07.2024 у зв'язку із неявкою відповідача.
У судовому засіданні 08.07.2024 з урахуванням предмету позову та суб'єктного складу учасників справи суд виніс на обговорення питання щодо належної юрисдикції даного спору та наявності підстав для закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 08.07.2024 уповноважений представник позивача ОСОБА_1 висловив думку, що вирішення даного спору належить до суду цивільної юрисдикції, оскільки станом на даний час відповідач не є військовослужбовцем, а відтак між сторонами мають місце правовідносини, пов'язані з відшкодуванням матеріальної шкоди. Також заперечував проти закриття провадження у справі.
У судове засідання 08.07.2024 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Натомість завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статтею 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, у період з 13.05.2016 до 02.02.2018 ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 02.02.2018 № 26 військовослужбовця військової служби за контрактом колишнього капітана ОСОБА_3 , заступника командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.
Позивач, покликаючись на Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також на Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджену наказом Міністерства оборони України № 768/28898 від 26.05.2016, зазначив, що відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 5125,29 грн за речове майно, строки носіння якого не закінчились. Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі № 813/1045/18 дійшла висновку, що спори щодо відшкодування державі в особі військової частини шкоди, завданої особою, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення шкоди/збитків відбувається після звільнення особи з військової служби.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Пункт 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких підстав суд доходить висновку, що даний спір між військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_2 є публічно-правовим спором, пов'язаним із відшкодуванням останнім матеріальної шкоди, завданої під час перебування відповідача на військовій службі. При цьому, зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, такий спір є публічно-правовим, не зважаючи на те, що станом на даний час відповідач звільнений з військової служби. Відтак дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у цій справі необхідно закрити.
При цьому суд роз'яснює, що розгляд даної справи повинен відбуватися за правилами адміністративного судочинства, а відтак позивач має право на звернення з цим позовом до Тернопільського окружного адміністративного суду (вул. Грушевського, буд. 6, м. Тернопіль).
Керуючись ст. 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Закрити провадження у цивільній справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Роз'яснити, що розгляд даної справи належить до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Марциновська
Повне судове рішення складене 12.07.2024.