26.06.2024 Справа №607/770/24 Провадження №2/607/1108/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діє адвокат Тришак Олег Григорович до Великоберезовицької селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах яких діє адвокат Тришак О.Г. звернулись до суду з позовом до відповідача Великоберезовицької селищної ради про визнання права власності.
В обґрунтування своїх вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову позивачі зазначають, що житловий будинок АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членами якого були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на 1/7 частку, вказаного житлового будинку. Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 є її донька ОСОБА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/7 частку житлового будинку АДРЕСА_1 постановою нотаріуса їй було відмовлено. Крім того, у свідоцтві про смерть ОСОБА_6 її по батькові зазначено « ОСОБА_6 », однак свідоцтві про народження ОСОБА_1 ім'я матері зазначено « ОСОБА_10 », що викликає сумніви щодо родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та позбавляє можливості останню реалізувати свої спадкові права, після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 після смерті якого відкрилась спадщина в тому числі на 1/7 частку вище вказаного житлового будинку. Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/7 частку житлового будинку АДРЕСА_1 постановою нотаріуса їй було відмовлено. Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 після смерті якого відкрилась спадщина в тому числі на 1/7 частку вище вказаного житлового будинку. Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/7 частку житлового будинку АДРЕСА_1 постановою нотаріуса їй було відмовлено.
Окрім цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як колишнім членам колишнього колгоспного двору належить по 1/7 частці житлового будинку АДРЕСА_1 . Разом з тим, органом державної реєстрації їм відмовлено у державній реєстрації права власності на належні їм частки житлового будинку, у зв'язку із не поданням документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під спірним будинковолодінням.
На підставі викладеного позивачі просять: 1. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною донькою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . 2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м. з яких: 1/7 частка її особиста як члена двору, 1/7 частка успадкована нею після смерті батька ОСОБА_5 , 1/7 частка успадкована нею після смерті матері ОСОБА_6 та 1/7 частка успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_7 . 3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору. 4. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору. 5. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору..
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.02.2024 витребувано у Тернопільської районної державної нотаріальної контори копії спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7
22.02.2024 судом зареєстровано копію матеріалів спадкових справ № 55/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та №325/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 наданих Тернопільською районною державною нотаріальною конторою на запит суду.
Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.03.2024 витребувано у Державного нотаріального архіву Тернопільської області копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6
18.03.2024 судом зареєстровано копію матеріалів спадкової справи № 622 заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою, 30.10.2000 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 наданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області на запит суду.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Тришака О.Г. про зміну предмету позову. Постановлено, з урахуванням заяви про зміну предмету позову вважати позовними вимогами, заявленими у даній цивільній справі, такі вимоги: 1. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною донькою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . 2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м. з яких: 1/7 частка її особиста як члена двору, 1/7 частка успадкована нею після смерті батька ОСОБА_5 , 1/7 частка успадкована нею після смерті матері ОСОБА_6 та 1/7 частка успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_7 . 3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору. 4. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору. 5. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житлова 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору.
29.05.2024 протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області постановленою в судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату із занесенням до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представник адвокат Тришак О.Г. не з'явились, однак адвокат Тришак О.Г. подав заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача Великоберезовицької селищної ради в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись до суду із заявою у якій просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, за наявними матеріалами у справі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі та витребувані судом копії спадкових справ № 55/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та №325/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , № 622 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 18.06.1959 Микулинецьким ЗАГС Тернопільської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Настасів Микулинецького району Тернопільської області та її батьками зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_12 .
20.09.1980 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , у зв'язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого Тернопільським районним відділом ЗАГС Тернопільської області 20.09.1980.
Відповідно до довідки № 630 від 10.10.2023 виданої Настасівським старостинським округом Великоберезовицької селищної ради, будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_1 , станом на 15.04.1991 - двір колгоспний, членами якого були: голова двору - ОСОБА_5 , 1925 року народження, дружина - ОСОБА_6 , 1932 року народження, дочка - ОСОБА_1 , 1959 року народження, зять - ОСОБА_7 , 1958 року народження, внук - ОСОБА_2 , 1981 року народження, внучка - ОСОБА_3 , 1986 року народження, син - ОСОБА_4 , 1961 року народження. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних будівель та споруд становить 0,16 га, не приватизована.
Згідно Інформаційної довідки №748 про технічний стан нерухомого майна від 23.08.2023 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро, житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 17.09.2011 зареєструвала шлюб із ОСОБА_14 , у зв'язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що слідує із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 17.09.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Відповідно до Інформаційної довідки №747 від 23.08.2023 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 03.01.1998 Настасівською сільською радою Тернопільського р/в ЗАГСу.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. №0906/02-31 від 19.09.2023, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав відсутності правовстановлюючого документа та державної реєстрації на вказаний житловий будинок.
Як вбачається із змісту даної постанови нотаріусом встановлено, що згідно інформаційної довідки, виданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області від 23.08.2023 за № 596/01-21, Тернопільською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 622/2000, після смерті ОСОБА_6 , за заявою дочки померлої - ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 30.10.2000 за № 767. Також, згідно матеріалів спадкової справи, надійшла заява від чоловіка померлої - ОСОБА_5 про відмову від прийняття спадщини за законом та від одержання обов'язкової частки у спадщині. Інші спадкоємці не зверталися.
19.11.2001 секретарем виконавчого комітету Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Зозуляк М.І. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №61 заповіт згідно якого ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_1 .
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно довідки № 127 від 31.01.2018 виданої виконавчим комітетом Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживав і на день смерті був зареєстрованим в АДРЕСА_1 та разом з ним були зареєстровані та проживали: дочка - ОСОБА_1 , 1959 року народження, зять - ОСОБА_7 , 1958 року народження, внук - ОСОБА_2 , 1981 року народження, внучка - ОСОБА_3 , 1986 року народження.
19.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою № 818, у якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 на яку в її користь складено заповіт посвідчений Настасівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 19.11.2001 зареєстрований в реєстрі за № 61.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. №1921/02-31 від 20.09.2023, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , з підстав відсутності правовстановлюючого документа та державної реєстрації на вказаний житловий будинок. Нотаріусом встановлено, що інші спадкоємці не звертались.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер в с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого 19.08.2017 Виконавчим комітетом Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Відповідно до довідки № 125 від 31.01.2018 виданої виконавчим комітетом Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживав і на день смерті був зареєстрованим в АДРЕСА_1 та разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_1 , 1959 року народження, син - ОСОБА_2 , 1981 року народження, дочка - ОСОБА_3 , 1986 року народження.
02.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою № 135, у якій зазначила, що приймає спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до заяви ОСОБА_2 поданої до Тернопільської районної державної нотаріальної контори 02.02.2018 та зареєстрованої за № 134, останній зазначив, що він усвідомлюючи значення своїх дій та його можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для нього істотне значення, без застосування до нього фізичного та психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовляється від прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому йому роз'яснено, що його відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку встановленого для її прийняття.
Згідно заяви ОСОБА_3 поданої до Тернопільської районної державної нотаріальної контори 06.02.2018 та зареєстрованої за № 155, остання повідомила, що відмовляється від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому підтвердила, що володіє українською мовою, при складанні цього документа діє вільно, без будь-якого примусу як фізичного так і психічного перебуваю при здоровому глузді та ясній пам'яті, усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Також повідомила, що прийняте нею рішення не пов'язане зі збігом тяжких для неї обставин, що спонукали б її до надання цієї відмови, умови правочину відповідають її дійсному волевиявленню. Значення та правові наслідки цієї заяви є зрозумілими для неї, а правочин не є удаваним чи фіктивним. Зміст статей Цивільного кодексу України, щодо її прав на прийняття спадщини, на відмову від прийняття спадщини, та на відкликання цієї відмови протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, їй нотаріусом роз'яснено.
19.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою № 816, у якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. №1905/02-31 від 19.09.2023, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підстав відсутності правовстановлюючого документа та державної реєстрації на вказаний житловий будинок. Нотаріусом встановлено, що діти спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини. Інші спадкоємці не звертались.
15.11.2023 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , який діяв у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Тернопільська області із заявою за реєстраційним номером 58029253 про державну реєстрацію права спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Разом з тим, рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70974225 від 29.12.2023, державним реєстратором прав на нерухоме майно Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Тернопільська області Шпендак Ю.Р. розглянувши заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.11.2023 за реєстраційним номером 58029253, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за Заявою у зв'язку із не поданням документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом.
Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який виготовлений 22.08.2023 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1958 році та має загальну площу 65,5 кв.м, житлова площа - 47,2 кв.м.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи про встановлення фактів, а саме: родинних відносин між фізичними особами (пункт 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 з наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Судом встановлено та не виникає сумніву достовірність факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Настасів Тернопільського району Тернопільської області, при цьому необхідність його встановлення зумовлена реалізацією позивачем ОСОБА_1 права на оформлення спадкових прав після смерті матері.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт родинних відносин знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а беручи до уваги той факт, що розбіжності наявні у написані по батькові матері позивача ОСОБА_1 , є перешкодою для оформлення нею спадкових прав, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.
Крім того, як роз'яснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01.07.1990.
Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК У PCP 1963 в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Відповідно до змісту ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Враховуючи вищенаведене житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав кожному з членів колгоспного двору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках по 1/7 частці.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» роз'яснено, що правила ст.563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01.07.1990. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Враховуючи дату смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 , (ІНФОРМАЦІЯ_5) правовідносини щодо спадкування після їх смерті регулюються нормами ЦК УРСР 1963.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно ст. 527 ЦК УРСР 1963, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
За нормами ст. 529 ЦК УРСР 1963, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Як вбачається з матеріалів справи спадкоємцями першої черги після ОСОБА_6 є: чоловік ОСОБА_5 та діти ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .
Згідно із ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР 1963, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина в тому числі і на належну їй 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
З матеріалів спадкової справи № 622/2000 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла її дочка ОСОБА_1 , при цьому її чоловік ОСОБА_5 , подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за законом та від одержання обов'язкової частки у спадщині. Інші спадкоємці не зверталися.
Також, відповідно до ст. 534 ЦК УРСР 1963, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилась спадщина в тому числі і на належну йому 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
За матеріалами спадкової справи № 325/2023, ОСОБА_5 склав заповіт, яким належний йому на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняла його дочка ОСОБА_1 , як така що постійно проживала із спадкодавцем на час смерті. Інші спадкоємці не зверталися.
Поряд з цим, враховуючи дату смерті ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3) правовідносини щодо спадкування після його смерті регулюються нормами ЦК України.
Так, після смерті ОСОБА_7 , відкрилась спадщина в тому числі і на належну йому 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до матеріалів справи спадкоємцями першої черги після ОСОБА_7 є: дружина ОСОБА_1 і діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Із спадкової справи № 55/2018 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як така що постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті, а також шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Водночас, діти спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини. Інші спадкоємці не звертались.
Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також за заповітом після смертібатька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняла спадщину після смерті останніх, однак позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, як і підтвердити своє право власності на успадковане нерухоме майно, зокрема належні спадкодавцям частки житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів виданих на ім'я спадкодавців та державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок.
За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 557/1209/16-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Так само у листі Вищого господарського суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що до 2004 року нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
У п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об'єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність 30.12.2004) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Згідно з п. 84 постанови документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.09.1992.
Також відповідно до п. 42 вказаного вище Порядку документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Системний аналіз зазначених вище положень свідчить про те, що до 05.08.1992 законодавець не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов'язувало виникнення права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами з державною реєстрацією такого права. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняті в експлуатацію об'єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.
Документом, що засвідчував факт існування об'єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
22.08.2023 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , згідно якого останній побудований до 1958 року, а відтак у відповідності до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна померлих членів колишнього колгоспного двору, підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на 4/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м. з яких: 1/7 частка її особиста як члена колгоспного двору, 1/7 частка в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/7 частка в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та 1/7 частка в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, оскількижитловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, членом якого були в тому числі і позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останнім у відповідності до вимог ст. 120 ЦК УРСР належить по 1/7 частці вказаного житлового будинку, які вони не втратили, однак позбавлені можливості реалізувати свої права на реєстрацію права власності, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка знаходиться під житловим будинком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушене право ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на користування, володіння та розпорядження своїм нерухомим майном підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за кожним з них права власності на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м., як членів колгоспного двору.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 82, 247, 259, 263, 265-268, 328, 293, 315, 354, 355, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діє адвокат Тришак Олег Григорович до Великоберезовицької селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а саме що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 є донькою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Настасів Тернопільського району Тернопільської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м. з яких: 1/7 частка її особиста як члена колгоспного двору, 1/7 частка в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/7 частка в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та 1/7 частка в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м., як члена колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 10.07.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса місця проживання АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса місця проживання АДРЕСА_4 .
Представник позивача: адвокат Тришак Олег Григорович, РНОКПП НОМЕР_11 , місце праці Майдан Волі, 4 офіс 50 м. Тернопіль, 46001.
Відповідач: Великоберезовицька селищна рада, код ЄДРПОУ 04393462, адреса місця знаходження вул. Ст. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724.
Головуючий суддяН. Р. Кунець