Ухвала від 19.06.2024 по справі 910/18499/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/18499/20 (910/18269/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17)

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

В межах справи № 910/18499/20

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" (ідентифікаційний код 32344814)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач Охріменко О.О. - розпорядник майна, Барабаш М.Ю. - представник

Від відповідача Джас І.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020.

29.11.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.

Також 29.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину до розгляду в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.01.2024.

19.12.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову.

03.01.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Судове засідання 24.01.2024 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2024 розгляд справи призначено на 05.02.2024.

Судове засідання 05.02.2024 не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи на запит до Північного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи № 910/18499/20 (910/18269/23) повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом сплати судового збору в розмірі 674 063,80 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

08.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

11.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення відповідача на клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2024 задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича сплату судового збору в розмірі 674 063,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину до розгляду в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", судове засідання у справі призначено на 27.05.2024.

10.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення позивача.

27.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 27.05.2024 оголошено перерву до 03.06.2024.

02.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення відповідача.

03.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

03.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання відповідача про долучення доказів у справі, а також витребування доказів.

03.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення представника позивача від 09.05.2024, зареєстровані в електронному суді 23.05.2024.

03.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення позивача щодо заяви відповідача від 27.05.2024.

У судовому засіданні 03.06.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.

12.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення позивача.

12.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення відповідача.

У судовому засіданні 12.06.2024 оголошено перерву до 19.06.2024.

19.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

19.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

19.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання відповідача про витребування доказів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Протокольними ухвалами від 19.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи та оголошення перерви у судовому засіданні.

Також протокольними ухвалами від 19.06.2024 залишено без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів від 03.06.2024, а також задоволено клопотання відповідача від 19.06.2024 в частині долучення доказів, а в частині витребування доказів - відмовлено.

Крім того, у судовому засіданні 19.06.2024 розглядалось клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 03.06.2024.

Представник відповідача надав пояснення по суті поданого клопотання.

Представник позивача щодо задоволення поданого клопотання заперечив.

У поданому клопотанні відповідач просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ «Газотурбінні технології» - векселедавця векселів, що були предметом оспорюваного договору № Б-10-319/1 від 07.06.2010 для вирішення питання видачі п'яти векселів, зазначених у п. 1.1 договору № Б-10-319/1 від 07.06.2010, пред'явлення цих векселів ТОВ «Газотурбінні технології», відображення виданих векселів у ТОВ «Газотурбінні технології» в бухгалтерській, податковій та фінансовій звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів № Б-10-319/1 від 07.06.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімреактив".

За умовами оспорюваного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація"п'ять векселів, скдладених у документарній формі ТОВ «Газотурбінні Технології». При цьому, ТОВ «Газотурбінні Технології» на підставі вказаних векселів набуло виключно боргові зов'язання, а тому не є управненою стороною оспорюваного правочину.

Можлива реституція, як правовий наслідок недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, в даній справі можлива лише щодо двох контрагентів договору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація".

Така позиція підтверджується висновком Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що міститься в постанові від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, а саме, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. З ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Також унаслідок реституції, як правового наслідку недійсності договору про відступлення права вимоги відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, може бути змінений лише кредитор щодо зобов'язань, які відступаються, але не самі зобов'язання.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17 зазначив позицію, згідно з якою законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15, постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17).

Згідно правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 905/635/18 у разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов'язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов'язання, тобто такого зобов'язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.

В той же час необхідно зазначити, що заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на його зміст зобов'язального правовідношення, а відтак права боржника щодо нового кредитора залишаються такими, як і його права щодо первісного кредитора. У разі заміни кредитора законодавчо передбачено способи захисту інтересів як боржника (стаття 518 ЦК України), якому надається право висувати проти вимоги нового кредитора ті ж саме заперечення, які він мав проти первісного кредитора (наприклад зустрічні вимоги до первісного кредитора, заперечення, пов'язанні із простроченням первісного кредитора, наявністю обставин непереборної сили тощо), так і нового кредитора (стаття 519 ЦК України), перед яким старий кредитор буде відповідати у зобов'язанні за недійсність переданої йому вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В свою чергу, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології».

За наведених обставин подане відповідачем клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 03.06.2024 залишається судом без задоволення.

Керуючись ст. 48, 50, 120, 121, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 03.06.2024 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набрала законної сили 19.06.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк