Справа № 909/579/24
12.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"
(вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича
(
АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості в розмірі 70 769, 68 гривень, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70, 06 гривень - земельний податок,
за участю:
від позивача: Войцеховської Наталії Ярославівни,
відповідача: ОСОБА_1 ,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича заборгованості в розмірі 70 769, 68 гривень, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70, 06 гривень - земельний податок.
Ухвалою від 21.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 12.07.2024; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
11.07.2024 за вх. № 11386/24 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Так, в поданому відзиві на позов відповідач вказує, що жодним чином не порушив права позивача, договір оренди від 14.02.2012 чинний по даний час, а позивач не є особою, що вправі вимагати повернення оренди та сплати такої санкції виходячи із наступного.
Відповідач зазначає, що майно, передане до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", також підлягає державній реєстрації та право власності на таке майно виникає з моменту його державної реєстрації. Однак, відповідачем встановлено, що ПАТ "Українська залізниця", не набувало право власності на об'єкт оренди взагалі, а з 07.12.2015 саме Міністерство інфраструктури України, вважається зареєстрованим власником майна та, як наслідок, належним орендодавцем за договором оренди № 05/12 у розумінні статті 770 Цивільного кодексу України та статей 15, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Крім того, відповідно до наказу ПАТ "Українська залізниця" № 071 від 10.02.2016 керівникам структурних підрозділів апарату ПАТ "Українська залізниця", регіональних філій, філій заборонено вчиняти будь-які дії щодо передачі в оренду основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу Товариства до визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.
Із вказаного слідує, що ПАТ "Українська залізниця" не є особою, що наділена правом отримання орендованого майна, а також на отримання штрафних санкцій у розмірі подвійного розміру орендної плати.
Разом із тим, відповідач посилаючись на положення частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує на чинність договору оренди на даний час. Окрім того, останній зазначає, що будь-яких вимог від власника майна Міністерства інфраструктури чи органу, що уповноважений діяти від його імені, а саме Фонду державного майна України до відповідача не поступало. Із вказаного слідує те, що позивач не вправі вимагати повернення орендованого майна, а отже і на отримання коштів визначених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Відповідно до підпунктів 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (спрощеного або загального).
За правилами частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України, суд, призначивши справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, наділений правом, у разі відповідної необхідності, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Згідно із приписами статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Так, під час відкриття провадження у справі, судом було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Однак, на даний час, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, приймаючи до уваги доводи сторін, обсяг та характер доказів у справі, а також для забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, керуючись закріпленим у статті 13 Господарського процесуального кодексу України принципом змагальності, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
За приписами частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Разом із тим судом встановлено, що 14.02.2012 між регіональним відділенням Фонду державного майна по Івано-Франківській області (Орендодавець), Відокремленим підрозділом "Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (Балансоутримувач) та підприємцем Гарасимко В. В. (Орендар) укладено договір оренди державного майна № 05/12, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., яка перебуває на балансі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" і розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 4, до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
За правилами статті 51 Господарського процесуального кодексу України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги приписи статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, оскільки прийняте у даній справі рішення може вплинути на його права або обов'язки.
Приписами статті 179 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву. Учасники справи мають право подати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.
Керуючись статтями 12, 42, 46, 50, 182 - 184, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Перейти до розгляду справи № 909/579/24 за правилами загального позовного провадження.
2. Залучити до участі у справі Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9; ідентифікаційний код: 00032945) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця".
3. Підготовче засідання по справі № 909/579/24 призначити на 10.09.2024 об 16:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 8.
4. Зобов'язати позивача у строк, що не може перевищувати трьох днів з моменту оголошення ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду.
5. Зобов'язати відповідача надіслати третій особі копію відзиву на позов, докази чого надати суду.
6. Третій особі - Фонду державного майна України, у п'ятиденний строк з дня отримання позовної заяви надати суду письмові пояснення по справі, копію яких направити іншим учасникам справи, докази надсилання надати суду.
7. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщеннями суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 № 196.
9. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
10. Ухвала набирає законної сили 12.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В. В. Михайлишин