12.07.2024 Справа № 908/184/23
м. Запоріжжя
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали заяви за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23
від заявника (стягувача): товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика”, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411
до боржника: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , гуртожиток
про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 24.07.19 № 053729-КВ1 у розмірі 7 694,17 грн. та 268,40 грн. судового збору.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
16.01.23 до Господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика” (далі ТОВ “Бізнес позика”) з заявою за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 ) заборгованості в сумі 7 694,17 грн. згідно договору про надання фінансового кредиту від 24.07.19 № 053729-КВ1. Крім того, заявник просить стягнути з боржника 268,40 грн. судового збору.
Заяву обґрунтовано положеннями ст.ст. 27, 147-150 ГПК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 652, 1054 ЦК України, а також неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором про надання фінансового кредиту від 24.07.19 № 053729-КВ1.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/184/23 між суддями вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 24.01.23 судом відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви про видачу судового наказу за вих. від 11.01.23 № СН3/70 у справі № 908/184/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі “Смірнова проти України”).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Враховуючи обставини справи, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, а також приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні (станом на час постановлення цієї ухвали) суд виходить з того, що він має застосовувати принцип розумного строку тривалості провадження по тій чи іншій справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23.
Розглянувши заяву за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23 з доданими до неї матеріалами суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 4 ст. 10 вищезазначеного Закону передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Як вбачається з відповіді від 12.07.24 № 689653 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 12.07.24, місцезнаходженням боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , гуртожиток.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи до уваги те, що відповідач (боржник) за даною заявою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6, гуртожиток, суд приходить до висновку, що дана заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Запорізької області, у зв'язку з чим заява за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23 підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Частиною 3 ст. 31 ГПК України унормовано, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті. Здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, матеріали заяви за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23 слід направити для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 ГПК України, суд
Передати заяву за вих. від 11.01.23 № СН3/70 про видачу судового наказу у справі № 908/184/23 за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44В).
Екземпляр ухвали надіслати заявнику у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя В.Л. Корсун