номер провадження справи 27/120/24
08.07.2024 Справа № 908/1321/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали
за позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП” (вул. Волгоградська, 26, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 35802320)
про стягнення 41 132 грн 08 коп.
Без виклику представників сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Водоканал” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП” 40 421 грн 81 коп. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 242 грн 74 коп. пені, 198 грн 97 коп. 3 % річних, 268 грн 56 коп. інфляційних витрат.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1321/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1321/24, присвоєно справі номер провадження 27/120/24. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 06.05.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 24.05.2024.
Відповідно до безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП” є: вул. Волгоградська, 26, м. Запоріжжя, 69035, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП”, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.05.2024, яка отримана відповідачем - 21.05.2024.
Крім того, ухвалу суду від 06.05.2024 надіслано до електронного кабінету відповідача - 06.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1321/24.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.07.2024.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
29.10.2020 року між Комунальним підприємством "Водоканал" (надалі - Позивач) та ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» (надалі - ТОВ «КК «СІП», Відповідач), укладено договір № 10594Ц/3 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - Договір.)
Згідно п. 1.1 Договору позивач зобов'язаний забезпечити відповідачу надання послуг з водопостачання (на господарсько-питні, побутові та технічні потреби) та водовідведення (приймання стічних вод) через мережі централізованого водопостачання та водовідведення по наступному майданчику: вул. Вороніна, 1Б М.Запоріжжя.
Відповідно до розділу 2 сторони визначили термін дії Договору з 27.10.2020 року по 31.08.2021 року. Додатковою угодою №1/31/08/2021 від 31.08.2021 року термін дії договору продовжено до 23.06.2022 року; Додатковою угодою № 1/22/06/2022 від 22.06.2022 року термін дії договору продовжено до 23,06.2023 року. Додатковою угодою №1/26/06/2023 від 26.06.2023 року термін дії договору продовжено до 30.06.2024 року. Таким чином, договір діяв на час існування спірних правовідносин та є діючим на даний час.
Згідно п. 3.2.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним Договором і нормативними документами зазначеними в п. 1.1 Договору, серед яких: Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 №2918-111 (зі змінами), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-УІІІ (зі змінами), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 №190, зареєстрованими в Мін'юсті України 07.10.2008 за № 936/15627 (зі змінами) - далі за текстом - Правила користування, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі за текстом - Правила приймання) та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі за текстом -Порядок визначення), затвердженими наказом Мінрегіону від 01.12.2017 № 316, зареєстрованими в Мін'юсті України 15.01.2018 за № 56/31508, Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Запоріжжя, затвердженими рішенням виконкому Запорізької міської ради від 28.01.2019 № 24 водовідведення (далі за текстом - Правила приймання... .м. Запоріжжя) та інші.
Пунктом 5.1 Розділу 5 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт - рахунок. Відповідач з 15 по 31 число кожного місяця надає Позивачу звіт про показники приладів обліку питної води та об'єми водопостачання і водовідведення, на підставі якого Позивач визначає обсяги наданих послуг і розмір оплати за них.
На підставі даних Звіту або акту Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-х робочих днів виписує Акт-рахунок у двох примірниках, підписаних представником Водоканалу. Споживач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів з дати надання Звіту (складання акту) самостійно отримати у Водоканалі, підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в Акті-рахунку.
У разі якщо Споживач відмовляється підписати акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову (неотримання). Документи пересилаються Відповідачу рекомендованою поштою та вважаються прийнятими ним. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
На виконання умов договору в період з грудня 2023 по березень 2024 року позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 40421,81 грн., що підтверджується складеними документами (акти та акти-рахунки). За вказаний період складені акти-рахунки:
Акт-рахунок № 75920 від 27.12.2023 за грудень 2023 р. на суму 7531,06 грн.;
Акт-рахунок № 83683 від 26.01.2024 за січень 2024 р. на суму 16438,61 грн.;
Акт-рахунок № 91653 від 26,02.2024 за лютий 2024 р. на суму 9335,71 грн.;
Акт-рахунок № 99395 від 26.03.2024 за березень 2024 р. на суму 7116,43 гри.;
Акти та Акти-рахунки за грудень 2023 - березень 2024 року відповідачем не підписані. В актах та актах-рахунках зроблений відповідний запис про таку відмову. Акти та Акти-рахунки з супровідними листами направлені на адресу відповідача поштою цінними листами з описом вкладення.
Оформлені таким чином акти-рахунки є обов'язковими для виконання у вказані в них строки, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
За період грудень 2023 - березень 2024 року оплату згідно актів-рахунків відповідачем проведено не було, відповідач зобов'язання згідно умов Договору належним чином та в повному обсязі не виконав.
Отже, за період з грудня 2023 року по березень 2024 року заборгованість за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення склала 40 421 грн 81 коп., яка залишилась не сплаченою у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, укладеного між сторонами, у період з листопада грудня 2023 року по березень 2024 року відповідач отримав від позивача послуги з питного водопостачання та централізованого водовідведення на суму 40 421 грн 81 коп., що підтверджується складеними актами та актами-рахунками.
Акти та Акти-рахунки за грудень 2023 - березень 2024 року відповідачем не підписані. В актах та актах-рахунках зроблений відповідний запис про таку відмову. Акти та Акти-рахунки з супровідними листами направлені на адресу відповідача поштою цінними
Відповідач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив.
Заборгованість за період з грудня 2023 року по березень 2024 року за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 40 421 грн 81 коп. відповідачем не сплачена.
Таким чином за період з грудня 2023 року по березень 2024 року у Споживача виникла заборгованість за наданні послуги з питного водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 40 421 грн 81 коп., яка заявлена обґрунтовано позивачем та підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 242 грн 74 коп. пені, 198 грн 97 коп. 3 % річних, 268 грн 56 коп. інфляційних витрат.
Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Пунктом 6.2 договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач зобов'язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати, але загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Таким чином, Комунальним підприємством «Водоканал» з грудня 2023 року по березень 2024 року нараховано Споживачу пеню за відсотковою ставкою 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з грудня 2023 року по березень 2024 року за заборгованістю в розмірі 40 421 грн 81 коп., суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 242 грн 71 коп. пені, як і визначено позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за період з грудня 2023 року по березень 2024 року за заборгованістю в розмірі 40 421 грн 81 коп., суд встановив, що розрахунок позивача є правильним. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 198 грн 97 коп. та інфляційних витрат в розмірі 268 грн 56 коп. задовольняється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, надав послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати вартості отриманих послуг на користь позивача в повному обсязі.
Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 40 421 грн 81 коп. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 242 грн 74 коп. пені, 198 грн 97 коп. 3 % річних, 268 грн 56 коп. інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3 028 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства “Водоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП” задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтінгова компанія “СІП” (вул. Волгоградська, 26, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 35802320) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) 40 421 (сорок тисяч чотириста двадцять одна) грн 81 коп. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 242 (двісті сорок дві) грн 74 коп. пені, 198 (сто дев'яносто вісім) грн 97 коп. 3 % річних, 268 (двісті шістдесят вісім) грн 56 коп. інфляційних витрат, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено і підписано 12.07.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.