Провадження № 33/803/1765/24 Справа № 202/4538/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
08 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., в режимі відеоконференції, за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Марченка А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Марченка А.М. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2024 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень та конфісковано знаряддя виробництва, сировину та грошові кошти, одержані внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення згідно протоколу огляду від 18 березня 2024 року.
При обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 18 березня 2024 року о 13 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю тютюновими виробами не маючи відповідної ліцензії, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Марченко А.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат зазначає, що оскаржувана постанова від 07 червня 2024 рок була винесена за відсутності ОСОБА_1 та станом на 18 червня 2024 року а ні адвокату, а ні ОСОБА_1 копії постанови надіслано не було. При цьому вказує, що в Реєстрі судових рішень текст постанови був оприлюднений лише 11 червня 2024 року.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в протоколі не зазначено норму матеріального закону, яку саме порушила ОСОБА_1 , за що вона підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто не розкрита об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення.
Також вказує на відсутність жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім цього, адвокат звертає увагу на те, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , що є грубим порушенням права останньої на захист.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Перевіряючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначеної постанови, враховую, що справа була розглянута 07 червня 2024 року без належного повідомлення як ОСОБА_1 , так і її представника. Згідно стверджень адвоката Марченка А.М., про існування оскаржуваної постанови він дізнався 11 червня 2024 року, що не спростовується матеріалами справи, таким чином, з метою не порушення доступу до правосуддя та не порушення права ОСОБА_1 на захист, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та розглянути апеляційну скаргу по суті.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції, адвокат Марченко А.М. в повному обсязі підтримав доводи і вимоги своєї апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При винесенні оскаржуваної постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, суддя місцевого суду не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
При цьому, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, оскільки згідно наданої адвокатом копії трудового договору, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , остання є продавцем продовольчих товарів, тобто не здійснює самостійну господарську діяльність.
При цьому, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід обовязково встановити, чи здійснювалась нею господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.
Так, адвокатом Марченком А.М. також надана копія Ліцензії ГУ ДПС у Донецькій області про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , тобто роботодавцю ОСОБА_1 , права роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Таким чином, суд першої інстанції вказаним обставинам не дав належної оцінки, а також не звернув увагу, що до протоколу не долучені жодні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює власну господарську діяльність.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені фіскальні чеки про продаж продукції, яка підлягає ліцензуванню, відеоматеріали, пояснення свідків, чи інші докази, які підтверджували б сам факт торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами, не маючи відповідної ліцензії.
Також, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується торгівля тютюновими виробами не маючи відповідної ліцензії. В той же час, згідно наявного в матеріалах справи протоколу огляду, взагалі неможливо ідентифікувати вид та кількість продукції, яку було виявлено, що в свою чергу позбавляє можливості віднести її до тієї чи іншої категорії товарів, які підлягають ліцензуванню.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи вказані суперечності, протиріччя і недоліки усунуті не були.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Таким чином, викладені в оскаржуваній постанові висновки про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, слід вважати такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити адвокату Марченку А.М. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Марченка А.М., - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко