Рішення від 12.07.2024 по справі 904/1274/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1274/24

За позовом Фізичної особи-підприємця Галагуз Сергія Володимировича, м. Рівне

до Фізичної особи-підприємця Мяснянкіної Ірини Ігорівни, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Галагуз Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мяснянкіної Ірини Ігорівни і просить суд стягнути основний борг у розмірі 28 981,86 грн., пеню у розмірі 2 989,13 грн., 3% річних у розмірі 294,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 407,52 грн. та судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. і витрати на переклад CMR у розмірі 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору транспортного експедирування № 1210-23 від 12.10.2023 і транспортної заявки № 6 від 12.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати в паперовому вигляді або іншим зручним способом якісні додатки до позову.

01.04.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, ухвалу суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у справі направлено за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14), що підтверджується конвертом АТ "Укрпошта", повернутим відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 75-78).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 між Фізичною особою-підприємцем Мяснянкіною Іриною Ігорівною (далі - Відповідач, Експедитор 1) та Фізичною особою-підприємцем Галагуз Сергієм Володимировичем (далі - Позивач, Експедитор 2) укладено Договір транспортного експедирування № 1210-23 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Експедитор 1 замовляє, а Експедитор 2 надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

За умовами п. 1.2 Договору Експедитор 2 надає експедиційні послуги (планування та організація перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків тощо). При цьому, Експедитор 2 має право залучати третіх осіб для виконання заявок Експедитора 1.

Експедитор 2 від імені Експедитора 1 або від власного імені, але в інтересах Експедитора 1, укладає договори з Перевізниками або іншими Експедиторами-виконавцями і оплачує їх послуги грошовими коштами, які надійшли від Експедитора 1.

У разі необхідності Експедитор 1 може доручити (за погоджену сторонами плату) Експедитору 2 організувати комплектацію збірного вантажу, його перевалку, зберігання і оформлення на митному ліцензійному складі, додаткові послуги.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці Експедитора 1 та узгоджуються з Експедитором 2.

За умовами п. 1.4 Договору ціна Договору складає суму вартості наданих послуг на підставі погоджених заявок до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Експедитор 1 зобов'язується, зокрема:

2.1.1 надавати Експедитору 2 заявки не пізніше за 1 день до дати завантаження, інформація для заповнення якої може попередньо бути обговорена між сторонами.

У заявці зазначаються: точна адреса завантаження/розвантаження, дата і час прибуття на завантаження, найменування вантажовідправника, найменування вантажу (відомості про вантаж), його кількість, включаючи вагу брутто, характеристику та тип вантажу і особливості його перевезення (якщо такі наявні), місце митного оформлення / очищення, назва митного переходу на кордоні України, строк доставки, контактні особи та їх контактні телефони, вартість послуг, додаткові умови.

У випадку необхідності Заявка також повинна містити:

- заборону перевантаження вантажу;

- витрати, які Експедитор 1 бере на свій рахунок;

- заявлену вартість вантажу і суму додаткової цінності при його доставці;

- переліку документів, які передаються Експедитору 2;

- інші відомості, за наявності.

2.1.2 узгодити з Експедитором 2 умови заявки.

2.1.4 забезпечити своєчасне і правильне оформлення товарно-супровідних документів (міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR), книжок МДП (Carnet TIR) для міжнародних перевезень, товарно-транспортних накладних (ТТН) для внутрішніх перевезень, подорожніх листів, листів (карт) простою) та інших документів, які гарантують безперешкодний рух по території і перетин кордонів країн відправлення, призначення і транзитних. Експедитор 1 несе відповідальність перед Експедитором 2 за шкоду, завдану відсутністю, недостатністю чи неправильністю цих документів та відомостей, які вони містять.

2.1.12 своєчасно оплачувати послуги, надані за Договором.

2.1.14 підписати наданий Експедитором 2 акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 Договору Експедитор 2 має право вимагати своєчасного здійснення оплати наданих послуг та вимагати виконання Експедитором 1 інших обов'язків, передбачених Договором.

За умовами п. 3.1 Договору вартість послуг узгоджується сторонами у Заявках шляхом прийняття Заявки до виконання.

Відповідно до п. 4.1 Договору Експедитор 1 зобов'язується в порядку та на умовах, певних даним Договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати Експедитора 2, пов'язані з виконанням перевезення за заявками згідно з Договором.

4.1.1 розрахунки за Договором здійснюються Експедитором 1 у безготівковій формі на умовах 100% оплати в день розвантаження автомобіля на підставі копії рахунку, переданого Експедитором 2 на електронну пошту Експедитора 1, з подальшим отриманням рахунка, товарно-транспортної накладної (СМR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не вказано у заявці, яка є невід'ємною частиною Договору.

Крім того, в акті зазначається сума фактично отриманої Експедитором 2 винагороди на дату складання акту (передплати) у разі такого отримання, та сума, яка належить до сплати.

Розрахунки за Договором здійснюються відповідно до діючого законодавства України в національній валюті України - гривні у безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Експедитора 2. У випадку, коли сторонами у заявці на перевезення встановлена вартість перевезення в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день оформлення рахунку, якщо інше не вказано у заявці.

Згідно з п. 5.7 Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Експедитор 1 сплачує Експедитору 2 пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день затримки оплати.

За умовами п. 8.3 Договору якщо відправлений Експедитором 2 акт приймання-передачі наданих послуг Експедитором 1 не підписаний і письмово не заперечений протягом 5 днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін та підлягає оплаті у повному обсязі.

Відповідно до п. 8.5 Договору сторони домовились, що копії документів, передані електронною поштою, стосовно Договору, мають юридичну силу та можуть бути представлені в суді в якості належних доказів.

Пунктом 8.7 Договору передбачено, що сторони погодились вважати Договір, Заявки, зміни та доповнення до Договору, які підписані уповноваженими представниками сторін і отримані на електронну пошту, такими, що мають належну юридичну силу та можуть бути використані сторонами при розгляді спорів. Сторони зобов'язуються обмінятись оригінальними примірниками цих документів (за винятком Заявок).

За умовами п. 8.8 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом одного року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання Договору, дія Договору автоматично пролонгується на наступні 12 місяців без складення додаткової угоди до Договору.

Згідно з п. 8.10 Договору сторони погоджуються, що будь-які документи за Договором, у т.ч. рахунки (але не обмежуючись лише цим), надані за Договором, можуть передаватись та підписуватись в електронному вигляді в програмі ВЧАСНО. Такі документи мають бути складені відповідно до чинного законодавства про електронні документи, електронний документообіг та електронний підпис, із заповненням всіх необхідних реквізитів із накладанням електронного підпису уповноваженої особи.

Згідно з Транспортною заявкою № 6 від 12.10.2023 сторони узгодили, зокрема -маршрут перевезення: м. Мадрид (Іспанія) - м. Київ - м. Хмельник, Україна; дата прибуття на завантаження: 16 - 17.10.2023; пункт перетину кордону: Рава-Руська; вантажоодержувач: м. Хмельник; інформація про вантаж: томограф та запчастини до нього; термін доставки вантажу: 23 - 24.10.2023; вартість перевезення: 4 600 Євро за курсом НБУ на мить розвантаження авто; умови оплати: для своєчасної оплати необхідно надати правильно оформлені оригінали таких документів - (відповідно до реєстраційних документів: 1. Акт виконаних робіт (2 прим.); 2. Рахунок; 3. СМR (оригінал 2 екз.); 4. Оригінал заявки (2 прим.); термін оплати: б/г, 7 робочих днів по оригіналам вірно заповнених документів.

На виконання умов Договору та Транспортної заявки № 6 від 12.10.2023 Позивач надав Відповідачу міжнародні транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу за маршрутом Ахальвір (Мадрид) (Іспанія) - м. Хмельник, Вінницька область (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 755842 від 17.10.2023.

Скан-копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 349 від 25.10.2023 на суму 178 981,86 грн. до Договору та Транспортної заявки № 6 від 12.10.2023 Відповідачем прийнято без будь-яких зауважень, що свідчить про те, що зі змістом та обсягом наданих послуг він погодився у повному обсязі.

При цьому, оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 349 від 25.10.2023 отриманий Відповідачем 07.11.2023, що підтверджується товарно-транспортною накладною "Нової пошти". Будь-яких зауважень від Відповідача з приводу отриманих документів Позивачу не надходило.

Отже, враховуючи п. 8.3 Договору, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 349 від 25.10.2023 вважається прийнятим Відповідачем без змін та підлягає оплаті у повному обсязі.

07.11.2023 Відповідач на підставі виставленого Позивачем рахунку № 349 від 25.10.2023 сплатив 150 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 22 від 07.11.2023.

24.01.2024 Позивач надіслав Відповідачу досудову вимогу від 24.01.2024 про сплату залишку боргу у розмірі 28 981,86 грн. Вказану вимогу Відповідач отримав 31.01.2024, що підтверджується Трекінгом АТ "Укрпошта".

При цьому, листом від 26.01.2024 Відповідач повідомив про наявність у нього форс-мажорних обставин (введення в Україні воєнного стану та ракетні обстріли м. Дніпра) та про тимчасову неможливість виконання ним своїх зобов'язань. Також Відповідач підкреслив, що від своїх зобов'язань не відмовляється та буде закривати заборгованість у розмірі 28 981,86 грн. за рахунком № 349 від 25.10.2023 різними частинами по мірі можливості.

Однак Відповідач не сплатив залишок боргу у розмірі 28 981,86 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч.ч. 11-13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (CIM);

вантажна відомість (Cargo Manifest);

інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови Транспортної заявки № 6 від 12.10.2023, кінцевим строком оплати наданих послуг є 16.11.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач лише частково розрахувався з Позивачем за надані послуги у розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 22 від 07.11.2023.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 28 981,86 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, згідно з п. 5.7 Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Експедитор 1 сплачує Експедитору 2 пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день затримки оплати.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 17.11.2023 по 19.03.2024 у розмірі 2 989,13 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 2 989,13 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 17.11.2023 по 19.03.2024 у розмірі 294,86 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 407,52 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 294,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 407,52 грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 28 981,86 грн., пені у розмірі 2 989,13 грн., 3% річних у розмірі 294,86 грн., інфляційних втрат у розмірі 407,52 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Позивач надав суду:

- Договір про надання професійної правничої допомоги та представництво інтересів № 20/09-2021 від 20.09.2021, укладений між Позивачем (Клієнт) та Адвокатом Беруном Романом Вікторовичем (Адвокат) (далі - Договір № 20/09-2021);

- Перелік та вартість робіт до Договору № 20/09-2021 від 20.09.2021 "надання професійної правничої допомоги" від 04.03.2024 на суму 5 000,00 грн. (Додаток № 1 до Договору № 20/09-2021);

- акт № 1 виконаних робіт до Договору № 20/09-2021 від 20.09.2021 "надання професійної правничої допомоги" від 19.03.2024 на суму 5 000,00 грн.;

- рахунок № 1 від 19.03.2024 до акту № 1 виконаних робіт до Договору № 20/09-2021 від 20.09.2021 "надання професійної правничої допомоги" на суму 5 000,00 грн.;

- ордер серія ВК № 1123614 від 19.03.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 954 від 08.09.2012.

Так, згідно з п. 1.1 Договору № 20/09-2021 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну, правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пп. 2.1.4 п. 2.1 Договору № 20/09-2021 Адвокат, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної / правничої допомоги та представництво інтересів представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах під час розгляду правових спорів.

Згідно з п. 4.1 Договору № 20/09-2021 юридичну / правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях шляхом переказу суми або готівкою, що вказана в актах виконаних робіт.

За умовами п. 4.2 Договору № 20/09-2021 оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.

Відповідно до п. 4.3 Договору № 20/09-2021 при розрахунку вартості юридичної / правничої допомоги, вказаної у п. 4.1 Договору, враховується час, витрачений Адвокатом.

Пунктом 4.4 Договору № 20/09-2021 передбачено, що за результатами надання юридичної / правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної / правничої допомоги та її вартість.

Згідно з п. 4.5 Договору № 20/09-2021 в акті, зазначеному в п. 4.4 Договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної / правничої допомоги. У цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1 Договору № 20/09-2021).

Відповідно до п. 7.3 Договору № 20/09-2021 після закінчення строку дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновлений на невизначений термін.

У Додатку № 1 до Договору № 20/09-2021 "Перелік та вартість робіт до Договору № 20/09-2021 від 20.09.2021 "надання професійної правничої допомоги" від 04.03.2024 на суму 5 000,00 грн. передбачено порядок сплати гонорару: безготівково, готівкою, протягом 30 робочих днів з дня винесення судом рішення у справі. При цьому, рахунок повинен бути виставлений Клієнту не пізніше двох днів з дня підписання акту виконаних робіт.

19.03.2024 сторони підписали Акт № 1 виконаних робіт до Договору № 20/09-2021 від 20.09.2021 "надання професійної правничої допомоги" на суму 5 000,00 грн. В акті зазначено, що Адвокат не пізніше двох днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг до цієї додаткової угоди виставляє Клієнту рахунок. Клієнт зобов'язується сплатити послуги Адвоката за виставленим рахунком протягом 30 робочих днів з моменту винесення судом рішення за поданою позовною заявою.

На час розгляду судом справи доказів оплати Позивачем послуг, наданих йому Адвокатом, не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суд також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, Позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство з міжнародного туризму "Інтурист - Рівне" за перекладом з англійської мови міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А № 755842 від 17.10.2023. Вартість послуг з перекладу складає 500,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 51, рахунком № 51 від 07.03.2024 та платіжною інструкцією № 3061 від 07.03.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пп. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на переклад CMR у розмірі 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мяснянкіної Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Галагуз Сергія Володимировича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) основний борг у розмірі 28 981,86 грн., пеню у розмірі 2 989,13 грн., 3% річних у розмірі 294,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 407,52 грн., судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. та витрати на переклад CMR у розмірі 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

12.07.2024

Попередній документ
120340321
Наступний документ
120340323
Інформація про рішення:
№ рішення: 120340322
№ справи: 904/1274/24
Дата рішення: 12.07.2024
Дата публікації: 15.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (06.08.2024)
Дата надходження: 22.03.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування