вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
11.07.2024м. ДніпроСправа № 904/3011/24
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Суддя Бажанова Ю.А.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису №9214 від 22.09.2017 таким, що не підлягає виконанню та просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9214, вчинений 22.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення грошових коштів у сумі 2 953 000 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят три тисячі) гривень 10 копійок з фізичної особи-підприємця Пухальського Сергія Івановича, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Находка, Приморський край, які є його боргом за Кредитним договором № 14217 від 07.02.2008 року, укладеним між ним та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 14360570, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, к/р №32009100400 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк".
- стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, к/р №32009100400 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299) на користь фізичної особи-підприємця Пухальського Сергія Івановича, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,) 36 710,26 грн. (тридцять шість тисяч сімсот десять гривень 26 копійок) безпідставно стягнутих коштів, 3940,03 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок гривень 03 копійки) завдану матеріальну шкоду.
ОСОБА_1 разом із позовом подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №9214, вчиненого 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення грошових коштів у сумі 2 953 000 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят три тисячі) гривень 10 копійок з фізичної особи-підприємця Пухальського Сергія Івановича, РНОКПП НОМЕР_1 , які є його боргом за Кредитним договором № 14217 від 07.02.2008 року, укладеним між ним та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), який виконується Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) по виконавчому провадженню № 62749800, до набранням судовим рішенням законної сили, про що винести ухвалу, копію якої з метою невідкладного виконання направити на електронну адресу відділу ДВС- info_zh@dpm.dp.dvs.gov.ua .
Заява обґрунтована тим, що станом на 04 липня 2024 року стягнуті з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі в рамках ВП №62749800 на виконання виконавчого напису №9214 від 22.09.2017 року грошові кошти складають суму 45 650,29 грн., в тому числі витрати виконавчого провадження та виконавчий збір. Постановою державного виконавця від 15.03.2024 року звернуто стягнення на ОСОБА_1 заробітну плату, яку направлено для виконання до ВЧ НОМЕР_3 , де ОСОБА_1 наразі проходить службу та отримує заробітну плату. Крім того, 14.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на всіх відкритих та таких що будуть відкриті рахунках боржника. Отже, державним виконавцем в інтересах стягувача АТ КБ "ПриватБанк" продовжують вживатися заходи, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 коштів в той час, як виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса № 9214, вчинений 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., є оспорюваним. При таких обставинах невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити як розгляд справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, так і виконання рішення суду, оскільки під час розгляду позову в суді державним виконавцем будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а бухгалтерією ВЧ НОМЕР_3 будуть стягуватися кошти з моєї заробітної плати на виконання постанови державного виконавця від 15.09.2024.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд, з урахуванням обставин справи, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно частини 4 наведеної статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Враховуючи положення частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах №906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та №902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто вжиття заходу забезпечення пов'язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18).
Поданими позивачем доказами підтверджується, що виконавчий напис №9214, виданий 22.09.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною перебуває на примусовому виконанні у Соборного відділі державної виконавчої служби, постановою державного виконавця від 15.03.2024 ВП №62749800 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, в межах виконавчого провадження державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на виконання оскаржуваного виконавчого напису, а відтак, наведені обставини дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, існує загроза реалізації майна (коштів) заявника на користь відповідача ще до вирішення судом питання правомірності вчинення виконавчого напису і ця обставина у разі задоволення позовних вимог істотно ускладнить ефективний захист порушених прав позивача в межах вказаного судового провадження без нових звернень до суду, а також потребуватиме значних як фінансових, так і правових зусиль порушеного права власності заявника.
З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов до висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №9214, виданого 22.09.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Господарський суд зазначає, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
За вказаних обставин, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується боржником у судовому порядку.
При цьому, з огляду на предмет спору, господарський суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача. Натомість, даний вид забезпечення позову не завдасть збитків відповідачеві та не порушить прав третіх осіб, які не є учасниками даної справи, адже заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
У заяві про забезпечення позову позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме для відповідача жодних збитків.
Комплексний аналіз процесуальних норм свідчить, що вирішення питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення саме за ініціативою суду є виключно правом суду, і лише подача відповідного клопотання зацікавленим учасником справи створює вже обов'язок суду вирішити позитивно чи негативно дане питання.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31.07.2019 у справі № 904/4900/18 та від 20.08.2020 у справі № 910/6503/19.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає за можливе не застосовувати зустрічне забезпечення.
Враховуючи предмет даного позову та обґрунтування вимоги у заяві про забезпечення позову, її розумність і адекватність, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №9214 від 22.09.2017, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, до набрання законної сили рішення суду у господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису №9214 від 22.09.2017 таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, заява позивача про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №9214, вчиненого 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення грошових коштів у сумі 2 953 000 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят три тисячі) гривень 10 копійок з фізичної особи-підприємця Пухальського Сергія Івановича, РНОКПП НОМЕР_1 , які є його боргом за Кредитним договором № 14217 від 07.02.2008 року, укладеним між ним та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), який виконується Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому провадженню № 62749800, до набранням судовим рішенням законної сили
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Боржник: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.07.2024.
Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років - до 11.07.2027.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Ю.А. Бажанова