Провадження № 11-кп/803/1673/24 Справа № 186/1086/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023041380000251 від 12 липня 2023 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , на вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 31 тавня 2023 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року та остаточно призначено ОСОБА_7 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Згідно з обставинами, встановленими судом, 26.06.2023 року в період часу з 18.50 год. по 18.53 год. ОСОБА_7 перебував в магазині ТМ «Аврора», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ТОВ «Вигідна покупка», та в цей час, знаходячись у торгівельному залі, в останнього виник прямий умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Так, ОСОБА_7 , 26.06.2023 року у період часу з 18.50 год. по 18:53 годину, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на повторне, протиправне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, який введено Указом Президента у країни №64/2022 від 24.02.2022 року, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавків торгівельного залу, який розташований за вищевказаною адресою: - портативну колонку марки «RECA AST-311С» камуфляжна - вартістю 249 грн; батарейки «PANASONIC R6» АА вартісною 55 грн; машинку для стрижки волосся, бритва, тример 3в1 марки Geemy GM 6617 - вартістю 299 грн, які належать ТОВ «Вигідна покупка».
Після чого, ОСОБА_7 разом з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, обернувши його у свою власність та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 603 грн.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений просить призначити йому покарання співмірне вчиненим ним діям та надати можливість реабілітуватись за межами місць позбавлення волі. ОСОБА_7 зазначає, що свою вину визнав, щиро розкаявся та відшкодував збитки, а потерпіла сторона до нього претензій не має. Окрім цього, обвинувачений вказує на те, що доглядає за бабусею похилого віку, яка потребує його допомоги через вік та стан здоров'я, зокрема втрату зору, та відсутність інших осіб, які можуть здійснювати за нею догляд. Також, ОСОБА_7 зауважує, що у липні 2023 року пройшов медичний огляд у військоматі, проте через ув'язнення військову службу не розпочав.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого просить вирок змінити в частині призначення покарання, призначивши ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі, внаслідок суворості. Адвокат вважає, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 визнав свою вину, щиро розкаявся та відшкодував збитки.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за встановлених судом обставин та кваліфікація його дій апелянтами не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин кримінального провадження, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів не встановлено.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.
Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставину відшкодування шкоди.
В якості обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд врахував щире каяття обвинуваченого.
Надавши оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України та за своїм видом та розміром є справедливим по відношенню до нього.
З висновками суду першої інстанції про можливість виправлення останнього лише шляхом ізоляції від суспільства протягом визначеного судом строку позбавлення волі, колегія суддів погоджується та не вбачає підстав для призначення менш суворого покарання.
Ті обставини, що обвинувачений свою вину визнав та щиро розкаявся підстав для призначення більш м'якого покарання суду не дають, як і відомості про відшкодування завданої злочином шкоди.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційного джерела доходу не має, вчинив новий злочин після засудження за попередній та під час воєнного стану, що підвищує його суспільну небезпечність. За цих умов, призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, на переконання колегії суддів, не сприятиме його виправленню та попередженню вчинення ним нових злочинів.
Що стосується доводів обвинуваченого про наявність бабусі, яка через похилий вік та хвороби потребує допомоги, то доказів на підтвердження цих обставин суду надано не було. Більш того, наведені обставини не є стримуючим фактором належної поведінки обвинуваченого, оскільки не завадили йому продовжити злочинну діяльність.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційних скаргах мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4