Провадження № 33/803/1669/24 Справа № 199/4212/24 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
05 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бровка Олександра Олеговича, в інтересах іншого учасника ДТП ОСОБА_1 , подану на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до змісту постанови суду, 11.05.2024 року приблизно о 12:30 годині ОСОБА_2 в м.Дніпро на перехресті рівнозначних доріг вул. Передової та вул. Полтавське шосе, в районі будинку №350/1 (Амур-Нижньодніпровський район), керуючи автомобілем «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. «Рух праворуч», не дав дорогу мотоциклу «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався з правого боку, в результаті чого змусив останнього вжити заходів щодо зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу та змінити напрямок руху, в результаті чого відбулось падіння мотоциклу «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 порушив вимоги п.16.12 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції представник іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_1 , захисник Бровко О.О. подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить про скасування постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2024 року в частині призначеного ОСОБА_2 стягнення та постановити цій частині нову постанову, якою застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Обґрунтовує доводи поданої апеляційної скарги наявністю постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року у справі №199/4215/24, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що свідчить про продовження протиправної поведінки ОСОБА_2 та є підставою для застосування щодо нього більш суворого виду стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
01 липня 2024 року на адресу Дніпровського апеляційного суду захисником Бровком О.О. подано клопотання про розгляд справи без його участі та участі його підзахисного ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримують. Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з'явились, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Перевіривши витребувані із Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Викладений в постанові суду висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними у справі та у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Судом першої інстанції при обранні виду та розміру адміністративного стягнення враховано, що ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, під час ДТП ніхто не отримав тілесних ушкоджень, в матеріалах справи відсутні відомості або заяви, щодо призначення особі покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, відсутні відомості про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд про необхідність накладення стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується у апеляційній скарзі, ОСОБА_2 було визнано у тому, що він, в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу не дав дорогу мотоциклу «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався з правого боку, в результаті чого змусив останнього вжити заходів щодо зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу та змінити напрямок руху, в результаті чого відбулось падіння мотоциклу «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 ..
Апеляційний суд вважає, що з урахуванням обставин даної конкретної справи, вид та розмір адміністративного стягнення ОСОБА_2 у повному обсязі відповідає завданню Кодексу України про адміністративне правопорушення та виконає мету, передбачену ст. 23 КУпАП, а саме забезпечить виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також зможе запобігти вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо тієї обставини, що судом безпідставно не визнано, як обставини, що обтяжують покарання наявність факту притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП є безпідставними з огляду на те, що перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення наведений у статті 35 КУпАП.
Так, такими, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення обставинами є:
1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;
3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4) вчинення правопорушення групою осіб;
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
Як вбачається, адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, в розумінні вимог ст.35 КУпАП не є обставиною, яка обтяжує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до змісту постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05 червня 2024 року, постановленої за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП вчинене ОСОБА_2 вбачається, що за вчинення даного адміністративного правопорушення на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_2 судом першої інстанції вірно призначено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст.124 КУпАП, яке відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 .
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року, про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Дніпровського апеляційного суду О.В. Рябчун