Справа № 161/12532/24 Провадження №11-сс/802/295/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 липня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах скаржника ОСОБА_7 на ухвалуслідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2024 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області 01.07.2024 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу мотивував тим, що 29.06.2024 року він подав до Луцького РУП ГУНП у Волинській області в інтересах ОСОБА_7 заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення не внесені, а тому просив зобов'язати уповноважену особу Луцького РУП ГУНП у Волинській області внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що 29.06.2024 року адвокат ОСОБА_6 подав до Луцького РУП ГУНП у Волинській області в інтересах ОСОБА_7 заяву про вчинення кримінального правопорушення. У заяві від 29.06.2024 року фактично не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України (час, спосіб, місце, мета тощо). На думку слідчого судді, доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у скарзі обставин. Слідчий суддя вважав очевидним, що у поданій скарзі відсутні будь-які посилання на виклад фактичних обставин, що можуть вказувати про вчинення саме кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що в діях уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області відсутня будь-яка бездіяльність. З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 в інтересах скаржника ОСОБА_7 вважає, що ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою.
Вказує на те, що 29.06.2024 року ним до Луцького РУП ГУНП у Волинській області у інтересах ОСОБА_7 була подана заява про вчинення злочину. Заява обґрунтований тим, що 29.06.2024 року орієнтовно о 8.40 годині на вулиці Мазепи у місті Луцьку був затриманий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 на АДРЕСА_1 , де насильно утримувався без складання будь-яких процесуальних документів.
О 13.56 годині 29.06.2024 року ОСОБА_7 особисто та повторно о 17.27 годині 29.06.2024 року ним як адвокатом про давний факт було повідомлено за номером 102 та зафіксовано факти звернення.
У подальшому в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що утримувався в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 4 днів до 2.07.2024 року. З таких умов, у діях співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.146 КК України - незаконне позбавлення волі, або 146-1 КК України - насильницьке зникнення.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2024 року та зобов'язати уповноважену особу Луцького РУП ГУНП у Волинській області внести відомості до ЄРДР відповідно до заяви адвоката ОСОБА_6 від 26.06.2024 року про вчинення злочину, яка подана у інтересах ОСОБА_7 та розпочати досудове розслідування.
В судове засідання не з'явилисяучасники провадження, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. На адресу Волинського апеляційного суду 11.07.2024 року від представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ОСОБА_7 та його представника, апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі. Інші учасники процесу клопотання про відкладення розгляду справи не подавали. А тому суд вирішує розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судової справи, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 29.06.2024 року звернувся до Луцького РУП ГУНП у Волинській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України.
Із змісту заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що 29.06.2024 року орієнтовно о 8.40 годині на вулиці Мазепи у місті Луцьку був затриманий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 на АДРЕСА_1 , де насильно утримувався без складання будь-яких процесуальних документів.
Як встановлено слідчим суддею, що у заяві від 29.06.2024 року фактично не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України (час, спосіб, місце, мета тощо). Окрім цього, на думку слідчого судді, доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у скарзі обставин.
Колегія суддів, досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді є обґрунтованими належним чином, тому приходить до переконання, що ухвала слідчого судді, якою було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновки, викладені у ній, відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апелянта, що у його заяві містяться конкретні обставини, які вказують на наявність кримінального правопорушення та що дана заява відповідає вимогам закону та містить інформацію, яка підлягає внесенню до ЄРДР, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
За наведених обставин, ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волиснької області від 03.07.2024 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , як необґрунтовану - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах скаржника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалуслідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2024 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: