Справа № 761/33781/23
Провадження № 2-а/761/409/2024
25 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержанта поліції Гинди Миколи Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Заява мотивована тим, що 07 вересня 2023 року, о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , у м. Тернопіль, вул. Дружби, 9, - перебуваючи на робочому місці, а саме керуючи тролейбусом шкода 14ТР (бортовий номер НОМЕР_2, по маршруту номер 5) в темну пору доби, з зустрічним світлом фар, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому не перебували пішоходи - помітив, що зі сторони парку (з правої сторони від дороги) раптово з'явився силует людини, який не зменшуючи швидкість руху та не переконавшись в безпеці переходу проїзної частини, наблизився до пішохідного переходу чим створив небезпеку для руху. Враховуючи дорожню ситуацію, а саме: не можливе застосування екстреного гальмування тролейбуса по причині можливого падіння та травмування пасажирів, я максимально безпечно знизив швидкість (пригальмував, та тримав ногу на гальмах) та відповідно до п.9.5. ПДР застосував звуковий сигнал аби попередити пішохода про небезпеку ДТП. ОСОБА_1 переконавшись, що пішохід зупинився, останній послабив гальмування, та проїхав. В подальшому, був зупинений працівниками поліції, якими йому було повідомлено, що порушив п.18.1. ПДР - водій ТЗ не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи. Позивач вважає, постанову ЕАТ №7688616 за порушення ПДР п.18.1. протиправною, оскільки на пішохідному переході не перебували пішоходи. Також зазначив, що саме пішохід порушив ПДР, а саме п.4.14(а), п.4.14(б), п.4.4 ПДР. Позивач зазначає, що висновок поліцейського про створення перешкоди чи небезпеки пішоходу є припущенням, поліцейський в постанові не зазначив дані пішохода, не опитав його, не зазначив будь - яку особу із статусом потерпілого, оскаржувану постанову виніс ґрунтуючись на власних припущеннях. До того ж, Позивач зазначає, що до постанови поліцейський не приєднав жодних допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення. Відеозапис, на якому зафіксовано подія, яка відбулась 07.09.2023 чути звук виходу повітря з гальмівної пневмо системи після проїзду пішохідного переході, а також вбачається, що пішохід рухаючись зі сторони парку та наближаючись до нерегульованого переходу не зменшив швидкість руху та не зупинився біля переходу щоб переконатись в безпеці переходу, також пішохід не мав світлоповертаючих елементів на одязі. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від серії EAT №7688616 від 07.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУПАП. Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 80 коп.
Провадження в справі відкрито 29.03.2024, відповідно до вимог ст. ст. 12, 262 КАС України, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач мав можливість завчасно бачити пішохода на нерегульованому пішохідному переході, при цьому не зменшував швидкості автомобіля, яким керував і фактично пішохід зупинився на пішохідному переході на певний період часу, щоб проїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що є порушенням п.18.1 ПДР. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що постанова від 07.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що дії поліцейського не відповідають вимогам закону, відповідач Гинда М.О. не пред'явив посвідчення посадової особи встановленого зразка, а будь - яких доказів порушення позивачем положень ПДР не надано.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в адресу суду наддав заяву про слухання справи без його участі.
Також просив розглянути справу за його відсутності і представник Департаменту патрульної поліції.
Гинда М.О. в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Встановлено, що 07 вересня 2023 року о 20 год. 40 хв. інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержантом поліції Гиндою Миколою Олеговичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7688616, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (копія постанови наявна в матеріалах справи).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь -які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
До того ж, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 року.
Необхідно звернути увагу і на роз'яснення Пленум Верховного Суду України надані постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (п. 24) роз'яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП матеріали справи не містять, дії позивача належним чином не зафіксовано відповідною уповноваженою особою.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині вимог доДепартаменту патрульної поліції, оскільки висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладені у постанові від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а свідчать про те, що особа - у даному випадку інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержант поліції Гинда М.О. перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71,139, 160-163, 167,171-2 КАС України, ст.ст. 38, 122, 247,163-15 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержанта поліції Гинди Миколи Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі задовольнити в частині вимог до Департаменту патрульної поліції.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №07688616 від 07.09.2023 р.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) суму сплаченого судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суддя: