СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10689/24
пр. № 1-кп/759/1298/24
12 липня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участю секретаря -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024100080001521 від 05.05.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, -
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 27.04.2024 приблизно в після обідній час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік станції метро «Політехнічний Інститут» зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_6 . В ході бесіди, останній запросив ОСОБА_3 до себе додому. Прибувши за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_6 його власний мобільний телефон для здійснення дзвінка своїй дівчині, на що ОСОБА_6 погодився та надав останньому власний мобільний телефон марки «Айфон 12» із номером сім-картки НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_3 взявши зазначений мобільний телефон та вийшовши з ним у двір будинку для нібито здійснення телефонного дзвінка власній дівчині, почав переглядати мобільний телефон ОСОБА_6 , та в ході перегляду меню телефону, виявив мобільний додаток «Приват24» банківської установи АТ КБ «ПриватБанк», із застосуванням якого можливо проводити операції зі списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого на ОСОБА_6 . В цей час, у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел направлений на таємне викрадення, в умовах воєнного стану, грошових коштів, які зберігались на картковому рахунку ОСОБА_6 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», шляхом перерахування таких коштів на рахунок своєї знайомої ОСОБА_7 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 та на власний банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 .
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами, вирішив ініціювати списання грошей з рахунку потерпілого, шляхом формування платіжного доручення в електронному вигляді на переказ грошових коштів з банківської картки НОМЕР_2 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 на рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 від імені потерпілого ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення в умовах воєнного стану грошових коштів, які зберігались на банківському рахунку потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 будучи обізнаним в тому, що у нотатках мобільного телефону міститься пароль до мобільного додатку «Приват24», увійшовши з мобільного телефону потерпілого у мобільний додаток «Приват24» банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» із картковим рахунком НОМЕР_2 , обрав функцію переказ коштів. Після цього, використовуючи алгоритми мобільного додатку, через його платіжну систему о 18.44 годин, здійснив переказ з банківського рахунку (банківської картки НОМЕР_2 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , грошових коштів в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на банківський рахунок своєї знайомої, а саме ОСОБА_7 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 .
В подальшому, ОСОБА_3 перевіривши наявність грошових коштів на банківській карті ОСОБА_6 , вирішив продовжити вчиняти злочинні дії, направлені на таємне викрадення в умовах воєнного стану грошових коштів, які зберігались на картковому рахунку ОСОБА_6 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк». У зв'язку з цим, в той же день, а саме 27.04.2024, ОСОБА_3 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на таємне викрадення, в умовах воєнного стану, грошових коштів, які зберігались на банківському рахунку потерпілого ОСОБА_6 , повторно увійшовши з мобільного телефону потерпілого у мобільний додаток «Приват24» банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» із картковим рахунком НОМЕР_2 та обрав функцію переказ коштів. Після цього, використовуючи алгоритми мобільного додатку, через його платіжну систему о 19.53 годин, здійснив переказ з банківського рахунку, (банківської картки НОМЕР_2 ) відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , грошових коштів в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень на власний банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 .
Після цього, ОСОБА_3 в той же день, о 20.02 годин, аналогічним шляхом здійснив переказ з банківського рахунку (банківської картки НОМЕР_2 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , грошових коштів в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень на власний банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 .
А також, о 20.52 годин, того ж дня, ОСОБА_3 аналогічним шляхом здійснив переказ з банківського рахунку (банківської картки НОМЕР_2 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , грошових коштів в розмірі 4020 (чотири тисячі двадцять) гривень на невстановлений досудовим розслідуванням рахунок.
Отже, ОСОБА_3 27.04.2024, в період часу з 18.44 по 20.52 годин, з метою власного збагачення, здійснив таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів на загальну суму 30020 (тридцять тисяч двадцять) гривень, після чого вказаними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.4 ст. 185 КК України вірна, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий, не працює, його відношення до скоєного, що шкода завдана злочином відшкодована в повному обсязі. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та відшкодування завданої шкоди. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Поряд з цим, суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1