ун. № 759/5873/24
пр. № 3/759/2344/24
14 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка зареєстроана за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СКУ обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема в забезпеченні йому належних умов проживання, що виразилось в тому, що за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 відсутня електроенергія та продукти харчування, в квартирі брудно.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, що узгоджуються між собою, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до принципу 7 Декларації прав дитини, та ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, ст. 12 цього Закону передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 920658 від 19.03.2024; рапортом інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУ Національної поліції в м. Києві; актом обстеження умов проживання; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого нею правопорушення, особу порушниці, її відношення до скоєного, той факт, що до адміністративної відповідальності вона притягається вперше, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді попередження, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень у майбутньому.
На підставі викладеного й ч. 1 ст. 184 КУпАП, керуючись ст. 26, 33, 40-1, 283-285, 294 КУпАП
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 605 гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя: В.П. Новик