Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1447/18
20 червня 2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 42017010000000150, внесеного до ЄРДР 30.09.2017 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Донецьк, маючого вищу освіту, працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 наказом Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) №796 - о від 17.08.2017 переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту Головного управління ДФС у м. Києві., враховуючи положення примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.
Згідно з п. 1.1., п. 1.5. розділу І, п. 2.1.5., п.2.2., п.2.2.1., п.2.2.2., п.2.2.3., п.2.4., п.2.5., п.2.5.2., п.2.5.3. розділу II посадової інструкції головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві (далі - Інструкція), затвердженої 16.08.2017 начальником ГУ ДФС у м. Києві, встановлено, що головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві є державним службовцем, призначається на посаду за погодженням з Директором Департаменту аудиту, начальником відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту і звільняється з посади начальником Головного Управління ДФС у м. Києві; у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим та Митним кодексами України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, 'іншими актами законодавства, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, що належать до компетенції ДФС, наказами й розпорядженнями ДФС, дорученнями Голови ДФС, його першого заступника і заступників, Регламентом Головного управління ДФС у м. Києві, іншими організаційно-розпорядчими документами ДФС та ГУ ДФС у м. Києві, квартальним планом роботи відділу контролю за розрахунковими операціями, Положенням про відділ контролю за розрахунковими операціями та цією посадовою інструкцією; здійснює складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків - юридичних осіб, платників податків - фізичних осіб у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних та документальних перевірок, виносить (у разі необхідності) постанови у межах компетенції; у межах компетенції застосовує штрафні (фінансові) санкції: за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів (обов'язкових платежів) у межах компетенції, у тому числі під час проведення перевірок, за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про збір і облік єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, за результатами документальних перевірок платників податків (єдиного внеску) у межах компетенції; застосовує штрафні (фінансові) санкції до платників податків, єдиного внеску за результатами фактичних перевірок у межах компетенції; документує результати перевірки на кожному етапі її проведення, у т.ч. за допомогою підсистеми „Паспорт перевірки" ІС „Податковий блок", з метою формування оперативних звітних показників; організовує та проводить у межах компетенції фактичних перевірок платників податків з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виданих органами ДФС.
Крім того, відповідно до п. 2.1.1. розділу 2 Положення про відділ контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві (далі - Положення), затвердженого 21.08.2017 в.о. заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві, основним завданням відділу є виконання безпосередньо, а також організація контрольно-перевірочної роботи щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», інших законодавчих актів, які регулюють питання готівкового обігу.
Таким чином, ОСОБА_5 будучи службовою особою, маючи відповідно до вказаних Посадової інструкції та Положення повноваження, на виконання наказу № 8389 від 30.08.2017 «Про проведення перевірок», яким передбачено проведення з 26.09.2017 перевірки ФОП « ОСОБА_6 » (далі - ФОП « ОСОБА_6 »), прибув у вказаний день, приблизно о 14.30 год., із головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , у приміщення, де здійснює свою діяльність ФОП « ОСОБА_6 » за адресою: АДРЕСА_3 , де під час розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 повідомив, що ним проведено контрольну розрахункову операцію, за результатом якої встановлено, що вказана операція була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжки.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від ФОП « ОСОБА_6 » за позитивне завершення перевірки його господарської діяльності, складання акту перевірки згідно якого йому будуть, нараховані мінімальні штрафні санкції та протоколу про адміністративне правопорушення з нарахуванням мінімальних штрафних санкцій, 02.10.2017 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 та домовився про зустріч. Прибувши на зустріч з ОСОБА_6 , у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 повідомив останнього про те, що для позитивного завершення перевірки його господарської діяльності, складання акту перевірки, згідно якого йому будуть нараховані мінімальні штрафні санкції та протоколу про адміністративне правопорушення з нарахуванням мінімальних штрафних санкцій, йому необхідно передати 15 тисяч гривень неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_5 наголосив, що у разі
не надання неправомірної вигоди сума штрафу буде така, яку не зможе виплатити ОСОБА_6 , а також, що кошти у сумі 15 тисяч гривень необхідно буде передати після складення остаточного акту фактичної перевірки господарської діяльності ФОП « ОСОБА_8 ».
Приблизно о 16 год 26 хв., 03.10.2017, ОСОБА_5 прибув із головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3. де була призначена зустріч.
ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, не повідомляючи ОСОБА_7 про свої злочинні наміри, направлені на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , почав складати Акт фактичної перевірки \; проведеної в магазині суб'єкта господарювання ФОП « ОСОБА_6 » за адресою: АДРЕСА_3 . У вказаному акті ОСОБА_5 зазначив, що за результатом проведеної під час перевірки контрольної розрахункової операції з продажу навушників бездротових для мобільного телефону марки «iPhone», вартістю 5500 грн., розрахункову операцію було проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Після складання вказаного вище акту № 001612 від 03.10.2017 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 склали на ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення № 000013 та підписали вказані документи, надавши по одному примірнику кожного документу останньому. Після чого, у проміжок часу з 17 год. 00 хв. по 17 год. 04 хв., ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_6 покласти неправомірну вигоду у сумі 15 тисяч гривень в його сумку, але потім надав іншу вказівку, а саме передати вказані кошти йому в автомобілі «Volkswagen Passat», НОМЕР_3 , чорного кольору, що припаркований біля кафе.
Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 сів на заднє сидіння вказаного автомобіля, проте в момент передачі грошових коштів, ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів, у зв'язку з чим не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та зазначив, що своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає, однак будучи психологічно стомленим через тривалий термін розгляду кримінального провадження, будучи обмеженим у нормальному житті через наявність даного кримінального провадження, яке негативно вплинуло, в тому числі, і на його сімейне життя, вирішив скористатися своїм правом та звернутися до суду з даним клопотанням.
Захисник підтримала клопотання обвинуваченого.
Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого.
В ході розгляду кримінального провадження, встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України пройшло понад п'ять років.
Розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши думку прокурора, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю, виходячи з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 49 КК України (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає, що особа, звільняється від кримінальної відповідальності, за строками давності якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотню дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ст.12 КК України (у редакції чинній станом на час вчинення інкримінованого діяння), кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України кваліфікувалось як злочин середньої тяжкості, а за чинним КК України як нетяжкий злочин.
Стаття 49 КК України передбачає, що особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно ст.12 КК України - нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, з 03.10.2017 року - моменту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України, які віднесена кримінальним законодавством до категорії нетяжких злочинів, минув строк понад п'ять років.
При цьому, ОСОБА_5 від слідства не ухилявся та до закінчення строків давності нових злочинів не вчиняв, тобто перебіг давності, відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив, що його позиція є добровільною і істинною, йому зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, просив його звільнити від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.
За таких обставин кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст.284, 285, 288 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України, закрити.
Запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.
Після набрання вироком законної сили заставу, сплачену заставодавцем згідно Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2017 року у розмірі 56 000 грн. (п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 коп., сплачену 06.10.2017 року, номер квитанції 0.0.864494305.1 - повернути заставодавцю ОСОБА_9 .
Судові витрати відсутні.
Речові докази: грошові кошти в сумі 1700 (тисяча сімсот) доларів США - залишити ОСОБА_10 , як законному власнику; грошові кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень - передати в дохід держави шляхом зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України шляхом перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок № НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України; флеш-накопичувачі - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.10.2017 на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 3221280800:11:005:0050 - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.
СуддяОСОБА_1