вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" липня 2024 р. Справа№ 910/185/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Козир Т.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024
у справі № 910/185/24 (суддя Морозов С.М.)
За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство"
про стягнення 80 391,23 грн, -
У 2024 році Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" про стягнення 80 391,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №380 від 14.03.2019 року в частині надання послуг, оплачених позивачем.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем виконано умови Договору, результатом яких було отримання позивачем проекту землеустрою, у свою чергу, оскільки договір фактично виконаний відповідачем, відсутня підстава для застосування передбаченого статтею 1212 ЦК України порядку повернення коштів.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що умовами договору передбачено підписання сторонами лише одного акту приймання-передачі виконаних робіт, який має складатись сторонами за результатами передачі відповідачем позивачу проекту землеустрою, однак, на думку скаржника, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.12.2019 р. за договором № 380 від 14.03.2019 р. не може вважатися належним доказом виконання робіт за договором, оскільки проект землеустрою відповідачем розроблений не був. Крім того, апелянт просить апеляційний господарський суд долучити до матеріалів справи лист №32-21-0.2-1314/2-24 від 25.04.2024 року Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/185/24.
16.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/185/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
29.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказами направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.03.2019 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір про надання послуг з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №380 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги зазначені в п. 1.2. цього Договору, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування послуги: код згідно ДК 021:2015 71350000-6 Науково-технічних послуг в галузі інженерії. Послуги з розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона земельних ділянок під розміщення військової частини розташованих в межах населеного пункту с. Кринки Олешківського району Херсонської області, а саме: по вул. О. Вишні, 218 орієнтовною площею 0,2350 га та по вул. О. Вишні, 213 орієнтовною площею 2,11 га.
Згідно з п. 1.3. Договору виконавець забезпечує виготовлення проекту землеустрою та погодження проекту землеустрою відповідно до ст. 50 ЗУ "Про землеустрій", ст.ст. 186-1 та 198 ЗК України.
Пунктом 1.7. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 16.12.2019 року) визначено, що строк надання послуг за цим Договором до 31.12.2019 року з моменту укладання Договору, та надання замовником вихідних даних, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених зобов'язань.
Загальна вартість надання послуг за цим Договором становить 29 773,64 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4 962,27 грн. (п. 2.1. Договору).
Оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів здачі-приймання робіт протягом 10 банківських днів від дня підписання відповідного рахунку Державного казначейства України. (п. 2.3. Договору).
Послуги з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вважаються виконаними виконавцем після отримання замовником оригіналів проектів із землеустрою визначених п. 1.2. та погоджених відповідно п. 1.3. цього Договору. (п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що після завершення надання послуг «Виконавець» передає «Замовнику» акт приймання-передачі наданих послуг у 2-х примірниках, проекти у 3-х примірниках.
Додатком №1, №2 та №3 до Договору сторонами погоджено завдання надання послуг, календарний план на надання послуг та кошторис.
В подальшому, 16.12.2019 року сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380 на суму в розмірі 29 773,64 грн, відповідно до якого позивачем прийнято розроблений відповідачем проект землеустрою щодо відведення у постійне користування квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона земельних ділянок під розміщення військової частини, розташованих в межах населеного пункту с. Кринки Олешківського району Херсонської області, а саме: по вул. О. Вишні, 218 орієнтовною площею 0,2350 га та по вул. О. Вишні, 213 орієнтовною площею 2,11 га.
На підставі платіжного доручення №1823 від 17.12.2019 року позивачем здійснено оплату вартості послуг за Договором на суму в розмірі 29 773,64 грн.
Вимогою №570/787 від 04.10.2023 року позивач звернувся до відповідача про відмову від Договору та повернення вартості оплачених послуг на суму в розмірі 29 773,64 грн, у зв'язку з тим, що замовник не отримав оригіналу проекту з землеустрою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд правильно визначив правову природу правовідносин, які склалися між сторонами, вказавши, що такі відносини мають ознаки договору надання послуг.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до пункту 3.1 Договору послуги з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вважаються виконаними Виконавцем після отримання Замовником оригіналів проектів із землеустрою визначених п. 1.2 та погоджених відповідно до п. 1.3 цього Договору.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що після завершення надання послуг «Виконавець» передає «Замовнику» акт приймання-передачі наданих послуг у 2-х примірниках, проекти у 3-х примірниках. Зі змісту Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380 від 16.12.2019 р. не можливо беззаперечно встановити чи передавався безпосередньо сам оригінал проекту із землеустрою, як-то передбачено п. 3.1 Договору.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції підкреслює, що вказані вище роботи були прийняті з боку відповідача без жодних претензій та зауважень, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380.
З приводу заперечень апелянта, що наданий Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380 не може вважатися належним доказом виконання робіт за договором, оскільки проект землеустрою відповідачем розроблений не був колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);
- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Колегія суддів зазначає, що акт №380 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2019 року (т. 1 оборот а.с. 33), містить такі обов'язкові реквізити, як дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється надання послуг; відомості про те, що послуги надані згідно Договору № 380 від 14.03.19 р., особисті підписи в графі "Від Виконавця" та "Від Замовника", що і передбачено вищезазначеним абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Водночас, з приводу заперечень проти обставин фактичного надання відповідачем послуг за Договором, а також, відмови позивача від Договору та повернення оплачених коштів в розмірі 29 773,64 грн, у зв'язку з тим, що замовник не отримав оригіналу проекту з землеустрою, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до відповідача 04.10.2023 року, тобто більш ніж через 3 роки після підписання сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380 від 16.12.2019.
Крім того, як вірно підкреслено місцевим господарським судом, відповідно до п. 9.1. Договору, договір діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених зобов'язань.
В той же час, відповідно до п. 3.5. Договору, замовник може відмовитись від підписання акту приймання-передачі наданих послуг із мотивування підстав відмови протягом п'яти днів з дня отримання акту.
Однак, матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №380 від 16.12.2019 року протягом 5 днів від цієї дати, а відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір є таким, що припинив свою дію, а відмова позивача від припиненого договору вважається безпідставною.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не було порушено умов договору № 380 від 14.03.2019 року, договір виконаний, а тому відсутня підстава для застосування передбаченого статтею 1212 ЦК України порядку повернення коштів.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/185/24 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.
Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.
Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/185/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 року у справі №910/185/24 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/185/24.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Т.П. Козир