08.07.24
33/812/327/24
08 липня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куценко О.В.,
за участю секретаря Козленко Ю.В.
особи, притягнутої до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
( в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28.05.2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №360370 від 08 травня 2024 року, ОСОБА_1 08 травня 2024 року о 10.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити.
На думку апелянта, суд прийняв незаконне рішення. Апелянт вважає, що суд дійшов невірного висновку щодо наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Наполягає на тому, що суд обґрунтовуючи висновок про наявність доказів на підтвердження його вини, помилково послався на дані відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та покази свідків, оскільки ці свідки не були присутні при події, не могли нічого чути, оскільки не находились поблизу місця події, а також ці свідки не вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №360370 від 08 травня 2024 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 08 травня 2024 року о 10.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. (а.с. 1).
В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнавав, та зазначав, що 08 травня 2024 року о 10.00 год. дійсно був в АДРЕСА_2 , де знаходиться полігон Кривоозерського ПАЛ. При цьому, ні до ОСОБА_2 , ні до інших осіб нецензурною лайкою не виражався, вів себе пристойно.
Як слідує з пояснень потерпілого ОСОБА_2 наданих в судовому засіданні місцевого суду, 08 травня 2024 року о 10.00 год. на територію полігону, який розташований в АДРЕСА_2 , приїхав ОСОБА_1 .. Оскільки останній залишив свій автомобіль в місці, що перешкоджало для руху інших, йому зробили зауваження. На що ОСОБА_1 в присутності інших працівників та учнів Кривоозерського ПАЛ виражався в його адресу нецензурною лайкою, поводив себе непристойно. Через протиправну поведінку ОСОБА_1 08 травняо 2024 року о 10.00 год. в громадському місці він був змушений викликати працівників поліції.
Судом першої інстанції також було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в судовому засіданні пояснили, що працюють майстрами виробничого навчання в Кривоозерському ПАЛ. 08 травня 2024 року. на територію полігону приїхав старший майстер Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_1 , з незрозумілих підстав почав голосно кричати, йому робили зауваження про недопустимість поведінки, також його просили забрати автомобіль, на якому він приїхав. ОСОБА_1 на зауваження не реагував. Крім цього, в присутності учнів Кривоозерського ПАЛ, вів суперечку з усіма присутніми, в ході якої виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 ..
Як вбачається з протоколу даного судового засідання, потерпілий та свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попереджались про кримінальну відповідальність, згідно ст. 384 КК України, за надання завідомо неправдивих показань.( а.п.18-20)
За такого, недовіряти або сумніватись в правдивості показів потерпілої та свідка у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Судом першої інстанції також було досліджено письмові матеріали провадження, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №360370 від 08 травня 2024 року та інші письмові матеріали справи.
Так, відповідно до змісту заяви ОСОБА_2 до начальника ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 08.05.2024 року вбачається, що останній просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який 08.05.2024 року на території полігону Кривоозерського ліцея, в присутності учнів, висловлювався нецензурною лайкою в його адресу, чим порушив громадський порядок.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від 08.05.2024 року, досліджених районним судом вбачається, що вони відповідають за змістом протоколу та показам наданим ними в суді першої інстанції, є послідовними, узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
За такого, твердження ОСОБА_1 , щодо відсутності цих свідків під час події та недостовірності їх показів є неприйнятними.
З врахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи та правильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
За такого, посилання апелянта на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими судом доказами, яким надана належна оцінка.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі наведено не було.
Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28.05.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн. - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Куценко О.В.