Ухвала від 02.07.2024 по справі 522/7090/24

Справа № 522/7090/24

Провадження по справі №1-кс/522/3710/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

02 липня 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянин України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12024163520000250 від 03.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024163520000250 від 03.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 , діючи з єдиним прямим умислом, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про вчинення корисливих злочинів, а саме, - заволодіння чужим майном шляхом обману.

На виконання злочинного плану, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці невстановлена досудовим розслідуванням особа, маючи єдиний прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, в загальнодоступній мережі «Інтернет» на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 виставила оголошення про обмін валют за адресою: АДРЕСА_2 , вказавши номер телефону для зв'язку НОМЕР_1 .

Надалі, наприкінці березня 2024 року, точні дата та час досудовим розслідуванням ОСОБА_4 , керуючись єдиним прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм», знайшов оголошення про пошук ОСОБА_7 роботи, та написав йому повідомлення з пропозицією роботи у м.Одесі, на що останній погодився.

22 квітня 2024 року ОСОБА_4 за допомогою кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм» написав повідомлення ОСОБА_7 про те, що 23.04.2024 йому необхідно прибути у м. Одеса та орендувати житло на декілька днів, на що останній погодився.

23 квітня 2024 року ОСОБА_7 приїхав до м. Одеси та орендував житло за адресою: АДРЕСА_3 , про що повідомив за допомогою кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм» ОСОБА_4 .

З метою виконання спільного злочинного плану ОСОБА_4 24 квітня 2024 року приблизно о 05 годині 53 хвилини приїхав за адресою: АДРЕСА_3 , де його зустрів ОСОБА_7 .

Надалі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, керуючись єдиним прямим умислом, за допомогою кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм», почала надавати вказівки ОСОБА_4 про всі подальші дії щодо вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_4 в свою чергу надавав вказівки про такі дії ОСОБА_7 та контролював стан їх виконання.

26 квітня 2024 приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , діючи з єдиними прямим умислом,за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, орендував приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Після цього, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_7 , щоб останній обладнав орендоване приміщення таким чином, щоб воно було схоже на пункт обміну валют: серед іншого, встановив у приміщенні перегородку із металевим каркасом, в якій вбудовано вікно та двері; наклеїв на вхідні двері наліпки із надписами «Обмін валют».

В подальшому, ОСОБА_8 03.05.2024 об 11:00 побачив у загальнодоступній мережі «Інтернет» на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошення про обмін валют за адресою: АДРЕСА_2 , та зателефонував на розміщений в оголошенні номер телефону НОМЕР_1 і запитав, чи можливо здійснити обмін грошових коштів, на що йому запропонували під'їхати за адресою: АДРЕСА_4 .

В подальшому, 03.05.2024 приблизно об 11 годині 30 хвилині ОСОБА_8 приїхав за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні за вказаною адресою, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи єдиний прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, за заздалегідь складеним злочинним планом, представився ОСОБА_8 працівником пункту обміну валют. Після цього, ОСОБА_8 , будучи введеним в оману, з метою обміну на гривні передав через вікно в перегородці ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) євро, що становить 2 532 000 (два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі) гривень за курсом НБУ на день вчинення кримінального правопорушення.

Надалі, під приводом обміну грошових коштів з євро на гривні, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 зачекати, а сам в цей час вийшов із приміщення через другий вихід та пішов в напрямку вулиці Преображенської, залишивши місце скоєння злочину.

Так, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, заволоділи грошовим коштами ОСОБА_8 та розпорядились ними на власний розсуд, таким чином спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 60 000 (шістдесят тисяч) євро, що становить 2 532 000 (два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі) гривень за курсом НБУ на день вчинення кримінального правопорушення.

20.06.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20.06.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинен в особливо великих розмірах.

Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів.

Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 03.07.2024.

Закінчити розслідування у двомісячний строк немає можливості, так як у підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вилучені мобільні телефони, які на теперішній час направлені в УОТЗ ГУНП в Одеській області для проведення аналізу та зняття усієї наявної інформації. Крім того 20.06.2024 під час обшуку у ОСОБА_4 були вилучені слоти від сім карт різних операторів мобільного зв'язку, які 24.06.2024 направлені до УОТЗ ГУНП в Одеській області для аналізу та отримання інформації, слідчим готуються клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме щодо вхідних та вихідних телефонних з'єднань з каналів мобільного телефонного зв'язку операторів мобільного зв'язку.

Також, слідчим направлено в порядку ст. 40 КПК України доручення Департаменту кіберполіціі НПУ для проведення аналізу номерів телефонів, на які телефонував потерпілий в день вчинення кримінального правопорушення, яке перебуває на виконанні.

Окрім того, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, необхідність в яких може виникнути у ході досудового слідства.

У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваної ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки підстав для продовження найбільш суворого запобіжного заходу немає, вважають що клопотання подане до суду з порушенням строків на звернення, а також порушили право на захист, оскільки в сторони захисту не було часу подати свої заперечення.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

03.05.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

20.06.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20.06.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинен в особливо великих розмірах.

Інкримінована підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання належними та допустимими доказами, зокрема: протоколом огляду відеозапису з камер зовнішнього відео спостереження; поясненнями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом обшуку від 17.06.2024, протоколом обшуку від 20.06.2024; протоколом впізнання особи за фотознімками від 29.05.2024; протоколом слідчого експерименту від 19.06.2024.

Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси 21.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.07.2024 включно.

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; здійснення незаконного впливу на свідків в рамках вказаного кримінального провадження, вчинення нового злочину.

Встановлені під час судового засідання обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання прокурора ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.

Обставинами, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, є: об'єктивні причини, це складність кримінального провадження, в тому числі; тривалість процедури легалізації матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, велика кількість осіб, якім можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тривалість та складність призначених судових експертиз та завантаженість експертів.

Необхідно враховувати резонансність вказаної справи, зухвалість вчиненного злочину, внаслідок якого підривається авторитет и суверенітет України.

А тому, суд доходить висновку, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину;

-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину.

За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до приписів ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, для прийняття законного рішення у кримінальному провадженні та забезпеченні проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування кримінального правопорушення необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати легалізовані матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій у повному обсязі; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.

В ході здійснення досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій направлених на встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Закінчити розслідування у двомісячний строк немає можливості, у зв'язку з необхідністю зняття інформації з мобільних телефонів, які на теперішній час направлені в УОТЗ ГУНП в Одеській області для проведення аналізу та зняття усієї наявної інформації. Крім того 20.06.2024 під час обшуку у ОСОБА_4 були вилучені слоти від сім карт різних операторів мобільного зв'язку, які 24.06.2024 направлені до УОТЗ ГУНП в Одеській області для аналізу та отримання інформації, слідчим готуються клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме щодо вхідних та вихідних телефонних з'єднань з каналів мобільного телефонного зв'язку операторів мобільного зв'язку. Також, слідчим направлено в порядку ст.40 КПК України доручення Департаменту кіберполіціі НПУ для проведення аналізу номерів телефонів, на які телефонував потерпілий в день вчинення кримінального правопорушення, яке перебуває на виконанні. Окрім того, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, необхідність в яких може виникнути у ході досудового слідства.

Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих та процесуальних дій будуть мати значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження. Крім того, дотримання положень ст.ст. 290-291 КПК України є обов'язковим і наддасть суду право для допущення відомостей, що містяться у них, як доказів.

Постановою керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси від 01.07.2024 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 03.08.2024.

Щодо визначення застави.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною особою покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначенні розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючі матеріали, надані захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який віднесено до категорії особливо тяжких.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових коштів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

Слідчий суддя, дослідивши усі надані стороною обвинувачення та стороною захисту документи, вважає за доцільне визначити заставу у сумі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка не буде явно непомірною для ОСОБА_4 .

Однак, в той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого серед інших підозрюється ОСОБА_4 , його роль у вчиненні злочину та сам факт вчинення такого злочину в умовах воєнного стану.

Слідчий суддя підкреслює, що вказані дії можуть свідчити про виключний цинізм, що полягає у нехтуванні покладених Конституцією України на громадянина обов'язків, покладених на них під час війни, в найбільш чутливий для країни час, з метою власного збагачення.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2024 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за які передбачає позбавлення волі до 12 років, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його ролі у інкримінованому правопорушенні, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, визначивши розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 186, 193-199, 205, 295, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 03.08.2024 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/3710/24.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком до 03.08.2024 року, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

2) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 02.07.2024 року.

Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 04.07.2024 року об 10:40 годині в залі суду № 131.

Слідчий суддя ОСОБА_11

02.07.2024

Попередній документ
120337880
Наступний документ
120337882
Інформація про рішення:
№ рішення: 120337881
№ справи: 522/7090/24
Дата рішення: 02.07.2024
Дата публікації: 16.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (29.07.2024)
Дата надходження: 02.07.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІВАНОВ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ІВАНОВ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ