Провадження № 2/522/3680/24
Справа № 522/3183/24-Е
12 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач в особі представника ОСОБА_3 29.02.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 328 502,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що17.12.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей на загальну суму 145 907,70 грн, що в еквіваленті становило 5 394 долари США. Сторони домовилися про повернення позики до 17.04.2022 та про те, що розмір повернутої позики відповідатиме доларовому еквіваленту. Станом на день подання позову відповідач не робив виплати щодо повернення позики, від зустрічей з позивачем відмовляється. Пунктом 8 договору передбачено сплату штрафу у розмірі 5% та пені у розмірі 10%, тому всього заборгованість складає 274 482,35 грн. Сума заставної штрафної санкції передбаченої п.36 Договору застави транспортного засобу, укладеного між сторонами становить 54 020 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2024 відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 11.04.2024.
У зв'язку з відсутністю інформації про сповіщення відповідача, розгляд справи було відкладено до 04.06.2024.
Розгляд справи у судовому засіданні 04.06.2024 було відкладено на 10.07.2024 у зв'язку з відсутністю світла в приміщенні Приморського районного суду м.Одеси.
У судове засідання 10.07.2024 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду 10.07.2024 з заявою про розгляд справи за його відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 12 липня 2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, згідно п.1 якого, позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошову суму у розмірі 145 907,70 грн, що в еквіваленті на день підписання договору, за комерційним курсом купівлі доларів США, постановленим ПАТ КБ «ПриватБанк» (27,05 грн за 2 дол. США) становить 5 394 долара США (а.с.29).
Сторони домовилися, що позичальник зобов'язаний повернути таку ж суму грошових коштів в повному обсязі до 17.04.2022 включено, який може бути продовжено за взаємною згодою сторін (п. 3 Договору).
Пунктом 3.2 сторони погодили графік повернення коштів, тобто сплата всієї суми чотирма частинами.
Пунктом 8 Договору позики закріплено, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк, Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 % (сто процентів) річних від простроченої суми, пеню у розмірі 10% (десять процентів) від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору, а також штраф у розмірі 5 % (п'ять процентів) від суми позики, зазначеній у п. 1. Цього Договору, за кожне порушення строків сплати позики.
17 грудня ОСОБА_2 написав розписку, якою підтримав отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 145 907,70 грн (а.с.23).
Того ж дня, 17 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, зареєстрований в реєстрі за №2912 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежаном А.В. (а.с.30-32).
Згідно п.п.1, 2 Договору застави, Заставодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 2 даного договору, передає в заставу Заставодержателю, а Заставодержатель приймає від Заставодаєця в заставу на умовах, визначених даним договором, майно, зазначене в п. 5 даного договору.Даним договором забезпечується виконання зобов?язань ОСОБА_2 перед Заставодержателем за договором позики грошей, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 грудня 2021 року, надалі за текстом - основний договір, а саме: повернення позики у розмірі 145 907,70 грн. (Сто сорок п?ять тисяч дев?ятсот сім гривень 70 копійок) в строк до 17.04.2022 р. (сімнадцятого квітня дві тисячі двадцять другого року).
Предметом застави є транспортний засіб марки Hyundai, модель VERACRUZ, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 14 листопада 2020 року Центром 5147 (пункт 5 Договору застави).
Пунктом 36 Договору застави, передбачено, що у разі порушення заставодавцем умов, передбачених у п.20 Договору позики, тобто у разі невиконання або неналежного виконання умов договору позики, заставодавець сплачує заставодержателю пеню у розмірі 1 відсоток від зазначеної у п.7, тобто 146 000 грн, суми за кожен день прострочення.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Тож, вимоги про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 145 907,70 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені та штрафу, передбачених п.8 Договору позики, суд зазначає наступне.
Згідно із п.18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі триває.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за договорами позики і підлягають списанню позикодавцем.
Позивач не наводить періоду розрахунку штрафу та пені за договором позики, однак, позика підлягала поверненню до 17.04.2022, тобто, коли в Україні вже був введений воєнний стан, а, отже, нарахування штрафу та пені відповідно до п.8 Договору позики, суперечить чинному законодавству, тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 20 826,23 грн та пені у розмірі 45 393,78 грн задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення пені відповідно до умов договору застави, то, вона також нарахована у період дії воєнного стану та підлягає списанню позикодавцем, а, тому, пеня у розмірі 54 020 грн за договором застави також не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду оплатив судовий збір у розмірі 3 285,02 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.02.2024 (а.с.34).
01 жовтня 2021 року між адвокатом Непомнющим Олександром Миколайовичем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.1.2 якого правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; надані усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи; складення необхідних для справи процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; виконані окремих доручень клієнта, що стосуються справи; представництві клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.
Пунктом 3.1 та 3.2 Договору про надання правової допомоги передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокат гонорар в розмірі 40 000 грн за кожну окрему справу щодо стягнення боргу за будь-яким договором укладеним клієнтом з контрагентом/боржником/відповідачем/третьою особою/поручителем, тощо. 100 % розміру гонорару сплачується клієнтом в день підписання адвокатом та клієнтом Акту розрахунку до дійсного договору про надання правової допомоги (а.с.27-28).
20 лютого 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підписали Акт розрахунку до Договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2021 року, згідно якого позивач оплати адвокату у даній справі гонорар у розмірі 40 000 грн (а.с.16).
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу підлягають стягненню пропорційно до задоволеного розміру позовних вимог, тобто 44,42% від заявленої суми у розмірі 43 285,02 грн, що становить 19 227,21 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) заборгованість за Договором позики від 17 грудня 2021 року у розмірі 145 907 (сто сорок п'ять тисяч дев'ятсот сім) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 19 227 (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім) гривень 21 копійка.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 12 липня 2024 року.
Суддя В.Я.Бондар