Справа № 153/649/24
Провадження №11-кп/801/851/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020170000036 від 13.02.2024,
за апеляційною скаргою начальника Ямпільського відділу Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , із середньо-спеціальною освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Короткий зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу проголошення вироку.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 16.02.2024 справа №153/223/24, скасовано.
Речові докази - чотири змиви із корпусів двох гранат та з двох запалів від гранат ухвалено знищити.
Речові докази - металевий предмет схожий на запал типу УДЗ, із наявним маркуванням «УДЗ 334-50-88»; металевий предмет схожий на запал типу УЗРГМ-2, із наявним маркуванням «87-81 УЗРГМ-2 583»; металевий предмет схожий на корпус гранати РГО, із наявним маркуванням «РГО А- ІХ- 1 107-106-87»; металевий предмет схожий на корпус гранати РГД-5, із наявним маркуванням «171-81Т»- ухвалено передати відповідним установам - на склад озброєння ГУНП у Вінницькій області.
Також ухвалено стягнути із ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 24232 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять дві) гривні 96 копійок.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Згідно з вироком, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, боєприпаси не можуть перебувати у власності громадян на території України.
Так, орієнтовно на початку лютого 2024 року, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 біля річки Русава за межами села Писарівка Могилів-Подільського району Вінницької області знайшов корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, підривач УЗРГМ-2, корпус осколкової оборонної ручної гранати РГО та підривач УДЗ, після чого, без передбаченого законом дозволу, в порушення положень Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-ХІІ та Додатку до вказаної Постанови незаконно привласнив їх, чим здійснив їх придбання.
У подальшому, ОСОБА_7 придбані гранати та підривачі незаконно переніс до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , де їх зберігав в тумбочці в приміщенні літньої кухні для власних потреб без мети збуту.
15.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.02.2024, слідчим було проведено обшук домоволодіння по АДРЕСА_2 , під час якого в приміщенні літньої кухні в тумбочці виявлено корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, підривач УЗРГМ-2, корпус осколкової оборонної ручної гранати РГО та підривач УДЗ та вказані об'єкти вилучено до ВП № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-24/4851-ВТХ від 19.03.2024 встановлено, що вищевказані вилучені під час обшуку об'єкти: металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «А-171-81 Т» є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення; металевий предмет циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною з маркувальними позначеннями «87», «-81 УЗРГМ-2 583» є підривачем «уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення; в конструктивному поєднанні металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «А - 171-81 Т» з металевим предметом циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною з маркувальними позначеннями «87», «-81 УЗРГМ-2 583» відносяться до бойового припасу - наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-24/4852-ВТХ від 19.03.2024 встановлено, що вищевказані вилучені під час обшуку об'єкти: металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з маркувальними позначеннями «РГО А-ІХ-І 107-106-87» є корпусом осколкової оборонної ручної гранати РГО промислового виготовлення військового призначення; полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною з маркувальними позначеннями «УДЗ 334-50-88» є підривачем УДЗ нового зразка промислового виготовлення військового призначення, який використовується для спорядження ручних гранат типу РГН і РГО; в конструктивному поєднанні металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з маркувальними позначеннями «РГО А-ІХ-І 107-106-87» із вигнутою пластиною з маркувальними позначеннями «УДЗ 334-50-88» відноситься до бойового припасу - осколкової оборонної ручної гранати РГО, промислового виготовлення військового призначення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у скоєному визнав. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що на початку лютого 2024 року він пішов на риболовлю до річки ОСОБА_9 , де на березі у пакеті виявив дві гранати, які переніс до себе додому, де зберігав у тумбочці у приміщенні літньої кухні, так як боявся комусь сказати. Дані гранати видав під час обшуку. Просив суворо не карати. У скоєному щиро розкаються, вказав, що більше такого вчиняти не буде.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, тобто, носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 змінити. Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про рахування строку відбування покарання ОСОБА_7 з часу проголошення вироку. Вказати, що початок обчислення іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку. У решті вирок залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваним вироком ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, запобіжні заходи стосовно нього не застосовувалися, а тому вказівка суду в резолютивній частині оскаржуваного вироку про початок строку відбування покарання не може бути застосована, оскільки від відбування такого покарання останній звільнений з випробуванням.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та зміни оскаржуваного вироку за доводами апеляційної скарги сторони обвинувачення, оскільки в них не ставиться питання про погіршення його процесуального становища.
Мотиви і висновки суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за кримінальним законом та доведеність його вини в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Згідно із ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Апеляційним судом установлено, що під час ухвалення оскаржуваного вироку із звільненням ОСОБА_7 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання, судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як убачається з резолютивної частини оскаржуваного вироку, ОСОБА_7 на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки. На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу проголошення вироку.
Так, у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.
Крім того, у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК), а неповнолітньому - від одного до двох років (ч. 3 ст. 104 КК). Цей строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК України.
Статтею 374 КПК України передбачено, що у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з поміж іншого, суд ухвалює рішення і про початок строку відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Статтею 51 КК України визначено види покарань, які судом можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких відсутній такий вид покарання як іспитовий строк.
За таких обставин, згідно із ст.75 КК України іспитовий строк, встановлений судом, не є видом покарання, а лише умовою звільнення від відбування призначеного покарання.
Натомість суд першої інстанції, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, не звернув увагу на вказані вище вимоги законодавства та ухвалюючи вирок, допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки, ухваливши обвинувальний вирок, не вірно визначив початок іспитового строку, на який обвинуваченого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону (ст. 374 КПК України) та впливає на правильність судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
Відповідно до ст.409 КПК України підставами для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, з-поміж іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу начальника Ямпільського відділу Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України - змінити.
У резолютивній частині вироку Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України замість вказівки про рахування строку відбування покарання ОСОБА_7 з часу проголошення вироку вказати, що початок обчислення іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4