Справа №751/6204/24
Провадження №1-кс/751/1576/24
12 липня 2024 р. місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42024272320000017 від 07.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Слідчий звернувся до суду з даним клопотанням посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_7 , являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 «300 навчальний танковий полк» 169 навчального центру військової частини НОМЕР_2 », в невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою подальшого особистого збагачення, без передбаченого законом дозволу, придбав два корпуси оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та два запали ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, які в подальшому переніс в невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, де незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
В подальшому, 02.06.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 з невстановленого досудовим розслідуванням місця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, в чоловічій сумочці з тканини переніс два корпуси оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та два запали ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ до території біля магазину «Дніпро-М» за адресою: АДРЕСА_1 , де за попередньою домовленістю 02.06.2024 о 19 год. 37 хв. збув ОСОБА_8 , особі зі зміненими анкетними даними, два корпуси оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та два запали ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ з грошові кошти в сумі 1 050 грн., які ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 02.06.2024 о 19 год. 41 хв. на ділянці місцевості біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно висновку експерта від 11.06.2024 № СЕ-19/125-24/7016-ВТХ надані на дослідження предмети, сході на корпуси гранат Ф-1, являються двома корпусами оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, які, згідно інформаційних джерел, споряджені бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом масою 50-56 г., надані на дослідження предмети, схожі на запали типу УЗРГМ, являються запалами ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, які згідно інформаційних джерел, споряджаються ініціюючими вибуховими речовинами ТНРС масою 0,48-0,5 г, азидом свинцю масою 0,48-0,5 г та високобризантними вибуховими речовинами ТЕНом а гексогеном масою 1 г. Надані на дослідження два корпуси оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні у довільному порядку з будь-яким з наданих на дослідження запалів ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, являються двома оборонними осколковими ручними гранатами Ф-1, які мають військове призначення, є вибуховими пристроями промислового виготовлення, відносяться до категорії боєприпасів та придатні до вибуху.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03.06.2024, протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтроль від 10.06.2024, протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інофрмації з електронних комунікаційних мереж від 10.06.2024, протоколом допиту свідка від 08.02.2024, протоколом огляду місця події від 02.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка від 03.06.2024, висновком експерта № СЕ-19/125-24/7016-ВТХ від 11.06.2024,
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, усвідомлює можливість призначення йому, у разі визнання винуватим, зазначеного реального покарання а тому, всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння, в тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.
-ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , відповідно до інформації здобутої в ході негласних слідчих (розшукових) дій незаконно переховує вогнепальну зброю та боєприпаси, місцезнаходження яких на даних час органом досудового розслідування встановлюється. Таким. Чином ОСОБА_7 перебуваючи може знищити, сховати або спотворити предмети та документи, які були предметами злочинів та місце знаходження яких на даний час не встановлено, тому існують реальні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі вживатиме заходи щодо переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
-ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, перебуваючи на волі матиме реальну можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, а саме особу зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_8 », який вказав на відомі йому обставини протиправної діяльності, що свідчить про можливість впливати на нього, тому у своїй сукупності створює вказаний обґрунтований ризик, який встановлений у даному кримінальному провадженні.
-ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
-ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з придбанням, носінням, зберіганням та збутом бойових припасів без передбаченого законом дозволу, беручи до уваги антисоціальний характер злочинів вчинених останнім та, що ОСОБА_7 не має сталих соціальних зв'язків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини встановлено, що тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40). Крім цього, наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).
Тому, враховуючи зазначені ризики, інший (більш м'який) запобіжний захід застосувати не можливо, оскільки враховуючи репутацію підозрюваного, відсутність законних джерел для існування, відсутність сталих соціальних зв'язків, тому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, також в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру, тому запобіжний захід у вигляді особистої поруки обрати неможливо.
Домашній арешт також не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків в зв'язку з вищенаведеними ризиками, оскільки перебування ОСОБА_7 на волі надаватиме йому можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з цим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи те, що викладене свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування інших (більш м'яких) запобіжних заходів, з метою забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184 КПК України, -
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_7 заперечував щодо клопотання, зазначив, що у вказаному місці під час інкримінованого йому злочину він не знаходився, нічого не збуву і нічим протиправним не займається. Просить відмовити в задоволенні клопотання або обрати йому більш м'який запобіжний захід, наміру ухилитися від слідства та суду не має, має неповнолітню дитину, знаходиться, поки що, в зареєстрованому шлюбі та має постійне місце проживання, не має наміру впливати на будь-яких свідків.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, наведених слідчим ризиків не вбачає, вважає підозру необґрунтованою, ОСОБА_7 має сталі соціальні зв'язки, просить обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню в частині визначення розміру застави, меншої, чим заявлено у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, свідчать результати проведених слідчих дій на негласних слідчих (розшукових) дій, відповідні протоколи, висновок експерта та допит свідка.
На наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий, прокурор, свідчить той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину. Тяжкість покарання, яке його очікує у разі визнання винним, обумовлює ризик переховування від слідства та суду за відсутності сталих соціальних зв'язків. Оскільки особи, які можуть бути свідками кримінального правопорушення, є мешканцями Чернігівської області, підозрюваний має реальну можливість впливу на них. З огляду на корисливий мотив кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, слідчий суддя вважає реальним ризик продовження вчинення подібних злочинів.
ОСОБА_7 є військовослужбовцем з 2022 року, іншої оплатної роботи не має, раніше не судимий, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, яка проживає з його батьками та задовільний стан здоров'я.
Враховуючи вищевикладене, та те що прокурор довів обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, злочин за ступенем тяжкості є тяжким, санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі досудового слідства до нього слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою.
Суд погоджується з доводами слідчого та прокурора в тій частині, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної повідки обвинуваченого. При цьому, відомості про поручителів та заставодавців слідчому судді не надані, домашній арешт та будь-який інший запобіжний захід, не відповідатиме наявним даним про особу підозрюваного та обставинам вчинення кримінального правопорушення, у вчинені якого він підозрюється.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч.5 ст. 183 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного є визначення розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є непомірною для підозрюваного.
Окрім цього, враховуючи можливість внесення ОСОБА_7 визначеної вище застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,395 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Десна Козелецького району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на шістдесят днів з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання.
Строк закінчення дії ухвали - до 10 вересня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_7 зареєстрований проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, органу, яким вони були видані.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 вересня 2024 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1