Справа № 738/1329/24
№ провадження 2-а/738/8/2024
12 липня 2024 року Менський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
з участю
секретаря: Лях Н.М.
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення, накладення стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У червні 2024 року до Менського районного суду Чернігівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника ОСОБА_2 з вимогами про визнання незаконними дій відповідача щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення, накладення стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивований тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді 17 000 грн. штрафу. Не погоджуючись з такими діями відповідача, для захисту своїх прав позивач звернувся до суду і просить визнати дії відповідача незаконними, скасувати вказану постанову, закрити провадження по справі та стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в установлений судом строк надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що дії відповідача були правомірними, постанова законною, а тому в задоволенні позову просить відмовити. Справу розглянути без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211(крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною третьою статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період (чинна редакція з 19.05.2024р.).
Станом на 27.03.2024 стаття 210 КУпАП мала дві частини, відповідно до яких встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, та за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Судом встановлено, що позивач 22.03.2024 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 був направлений на медичний огляд з метою встановлення ступеня придатності до проходження військової служби. Одночасно з направленням на медогляд позивачу було вручено під особистий підпис повістку на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08.30 год. 27.03.2024 з результатами проходження медичного огляду, про що зазначає у відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно постанови № 181 від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 , 12 січня 1998 року визнано винним у тому, що він 22.03.2024 був направлений для проходження медичного огляду, але у встановлений термін не прибув з ВЛК і не надав даних згідно п.17-1 ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим порушив п.2 ч.1 Правил військового обліку під час дії воєнного стану, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Проте, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що на момент вчинення інкримінованого правопорушення, а саме: 27.03.2024, діяла редакція статті 210 КУпАП, яка не містила в собі частини третьої взагалі.
Не враховано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зауважити, що вимоги частини третьої статті 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 242-246, 262, 286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення, накладення стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову № 181 по справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено копію рішення після його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Менського районного суду
Чернігівської області О.А. Савченко