справа № 947/8557/24
провадження № 2/947/2703/24
03.07.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Літвінової І.А.
секретар суду - помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 947/8557/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
11 березня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 та просить рішенням суду стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; Ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) аліменти на доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн. на місяць, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 11 березня 2024 року і до досягнення донькою повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір'ю, та перебуває на її утриманні. З моменту розірвання шлюбу будь-якої матеріальної допомоги від батька - відповідача у справі, на утримання спільної дитини вона не отримує.
За позовною заявою ОСОБА_1 ухвалою судді від 14.03.2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 947/8557/24. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій.
У встановлений строк до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 (вхід. № 19752), в якому відповідач позовні вимоги визнав частково та зазначив, що на теперішній час має нестабільний дохід, загальний розмір якого складає близько 10 000,00 гривень на місяць, з якого він може сплачувати аліменти на утримання доньки в сумі 2000,00 гривень.
Ухвалою суду від 01.04.2024 року прийнято відзив відповідача ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 . Встановилено позивачу строк на надання відповіді на відзив - п'ятнадцять днів з дня одержання копії відзиву та цієї ухвали.
04 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гудз С.С. ознайомився з матеріалами справи, в тому числі із відзивам відповідача, станом на 03.07.2024 року відповіді на відзив від позивача не надходило.
Суд перейшов до розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи судом встановлено, що шлюб між громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований 04 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за актовим записом № 945.
Під час перебування у шлюбі, у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідний актовий запис № 4678.
Згідно з посвідками на перебування, дитина мешкає з позивачем у складі сім'ї за адресою: Німеччина, Бляйхероде, Кете-Кольвіц-штрасе, 34.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати свою дитину.
За положеннями статей 141, 155, 180, 181 СК України: мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною другою статті 183 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідач фізично здоровий, у зв'язку з чим повинен утримувати своїх дітей.
Разом з тим, суд зазначає, що доказів отримання відповідачем доходів у розмірі, достатньому для сплати аліментів у визначеному позивачкою розмірі, суду надано не було. Наявність у відповідача частки в праві власності на квартиру не свідчить про можливість отримання доходу від майна. Також не свідчить про наявність у відповідача додаткового доходу факт притягнення до адміністративної відповідальності.
При ухваленні рішення по справі суд керується Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» яким встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2024 року - 2 563,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи те, що позивачем не доведено те, що відповідач офіційно працевлаштований, отримує постійний дохід, та спроможний сплачувати аліменти в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини аліменти в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи те, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 1211,20 гривень покласти на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.
Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184,191,192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 76-81, 141, 264, 265, 430, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса з позову: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса з позову: АДРЕСА_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі, рівній встановленому на час стягнення розміру 1 (одного) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2024 року й до повноліття ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню у наступному порядку: стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса з позову: АДРЕСА_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі, рівній встановленому на час стягнення розміру 1 (одного) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за період з 11 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання.
Днем складення повного рішення є 12 липня 2024 року.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: ЛітвіноваІ.А.