09.07.2024
Справа № 497/2450/23
Провадження № 2/497/78/24
про розгляд клопотань щодо застосування строків давності
09.07.24 року року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
за участю: адвокатів Македонської І.О. та Македонського О.І. -
представників позивача ОСОБА_1 ,
прокурора ОСОБА_2 - представника Одеської обласної прокуратури,
ОСОБА_3 та Замостного О.І. - представників Національної поліції України,
Білоуса В.Р. - представника співвідповідача - Департаменту захисту економіки НП України,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Македонської Ірини Олександрівни - представника позивача ОСОБА_1 , до Одеської обласної прокуратури, Національної поліції України, Державної казначейської служби України та Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду,
18.10.2023 року представник позивача звернулася до суду з вищезазначеним позовом (заявою від 05.06.2024 збільшивши обсяг вимог - а.с.70-72,т.2), яким, посилаючись на закриття проваджень у двох справах - кримінальній та за КУпАП стосовно позивача ОСОБА_1 , просить стягнути на його користь з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України 953600грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, з яких: 1) 310400грн. - мінімальний гарантований розмір моральної шкоди за час перебування Позивача під слідством та судом в межах кримінального провадження, а також - 2) 310400гривень - мінімальний гарантований розмір моральної шкоди за час незаконного притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 30.10.2023р. було відкрито провадження у даній справі, витребувані докази за клопотанням заявника: з Болградського районного суду Одеської області - кримінальну справу за №497/1260/18 відносно ОСОБА_1 за ст.368ч.3 КК України, з Приморського районного суду м.Одеса - справу №522/5713/18 (судовий контроль в рамках кримінального провадження №42017160000001280 від 21.09.2017р.), з Малиновського районного суду м.Одеси - справу №521/1340/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.176-2ч.2 КУпАП, та було призначено підготовче судове засідання на 30.11.2023, яке з різних поважних причин було відкладено на 22.01, 13.03, 01.05, 06.06 та 09.07.2024р. з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 13.03.2024р. задоволено клопотання адвоката Македонської І.О. про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Департамент захисту економіки НП України.
30.04.2024р. до матеріалів справи надійшла сформована у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» заява представника Національної поліції України Замостного О.І. з клопотанням про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди завданої притягненням Позивача до адміністративної відповідальності у справі №521/1340/19, - у зв'язку із спливом строку позовної давності. При цьому заявник, посилаючись на те, що, постановою Одеського апеляційного суду від 12.04.2019 у справі №521/1340/19 апеляційна скарга ОСОБА_1 була частково задоволена, а Постанова Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-6 КУпАП - скасована, і провадження у справі - закрито на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, - відповідно, строк позовної давності про відшкодування заподіяної Позивачу моральної шкоди внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності почав перебіг з 13.04.2019, а тому, останнім днем строку позовної давності про відшкодування моральної шкоди внаслідок притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, відповідно, є 13.04.2022; тому, стверджує заявник, оскільки про ці судові рішення Позивачу було відомо з часу їх ухвалення, про що ним не заперечується у позові, та, з огляду на те, що жодних доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду в цій частині Позивач не наводить, стосовно цих позовних вимог, відповідно до ст.267ч.4 ЦК України - підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки про це заявляє відповідач, що передбачено ст.267ч.4 ЦК України, адже позов надійшов до суду лише 18.10.2023р. - поза межами такого строку.
08.07.2024р. до матеріалів справи надійшла повторно вищевказана заява, сформована у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» представника Національної поліції України Замостного О.І.
27.05.2024р. аналогічна заява двічі з таким самим клопотанням надійшла від ОСОБА_4 - представника співвідповідача - Департаменту захисту економіки НП України: одна - засобом електронної пошти, а друга - сформована у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд».
У судовому засіданні 07.06.2024р. представник позивача - адвокат Македонський О.І. просив надати час для ознайомлення з вищевказаними заявами відповідачів про застосування строку позовної давності.
05.07.2024р. до матеріалів справи надійшла сформована у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» заява представника позивача - адвоката Македонської І.О., якою вона, посилаючись на ч.1ст.257 ЦПК України, погоджується, що чинним законодавством встановлено позовну давність звернення до суду строком у три роки, але не вважає, що позивач пропустив його у частині вимог позову, що стосуються відшкодування йому моральної шкоди за неправомірне притягнення до адміністративної відповідальності та просить відмовити у задоволенні цих клопотань відповідачів, посилаючись на ЗУ №2120-IX від 15.03.2022р., яким були внесені зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, доповнивши його п.19, згідно якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, - «строки, визначені ст.ст.257-259,362,559,681,728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії»; а також посилається на ЗУ №3450-IX від 08.11.2023, яким у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України п.19 викладений в новій редакції, і яким визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, що введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №64/2022, що затверджений ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №2102-IX, - перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
У судовому засіданні 09.07.2024р. представники Національної поліції України та Департаменту захисту економіки НП України підтримали свої клопотання, просили задовольнити з підстав, викладених в мотивувальних частинах їх заяв, а представник позивача - підтримала свої заперечення, просила відмовити в задоволенні клопотань відповідачів щодо застосування строку позовної давності стосовно частини вимог її позову від імені і в інтересах ОСОБА_1 , - посилаючись в обґрунтування на свої заперечення, що викладені в її письмовій заяві, та вважаючи, що ЗУ № 2120-IX в редакції від 15.03.2022р. цей строк, у даному випадку - стосовно вимог позову - продовжений на строк дії воєнного стану. Представник відповідача Одеської обласної прокуратури - підтримав думку представників Національної поліції України та Департаменту захисту економіки НП України, вважаючи обґрунтованими і законними вимоги їх заяв з аналогічними клопотаннями про застосування строку позовної давності стосовно частини вимог позову, вважаючи, що представником позивача він дійсно не був дотриманий.
Інших клопотань, пояснень та пропозицій від учасників судового засідання не надійшло, тому суд, вислухавши думку кожного учасника судового засідання, за відсутності клопотань про продовження судового засідання, вирішив ухвалити рішення за цими клопотаннями у нарадчій кімнаті.
Так, вивченням чинного законодавства, наданих суду матеріалів і відомостей, а також - вимог заявлених клопотань, судом встановлено наступне. Відповідно до ст.ст.256-268 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, згальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Є ще спеціальна позовна давність, але вона не стосується правовідносин даного позову. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про її збільшення укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, що встановлені ст.ст.253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності зупиняється, в разі: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. В разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. 3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позовна давність не поширюється: 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державні резерви"; 7) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об'єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акту передачі такого гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Крім того, ЗУ №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р., було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257,258,362,559,681,728,786,1293 ЦК України та ГК України (ст.ст.232, 269,322,324) продовжуються на строк дії такого карантину, який був скасований з 24:00год. 30.06.2023р. на всій території України Постановою КМУ від 27.06.2023р. №651. А, ЗУ №2120-IX від 15.03.2022р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022р. - дійсно були внесені зміни на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, а саме, - «строки, визначені ст.ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії», крім того, ЗУ №3450-IX від 08.11.2023, у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, - п.19 викладений в новій редакції, і яким визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, що введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №64/2022, який затверджений ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №2102-IX, - перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану", датою набрання цим ЗУ чинності на офіційному сайті ВР зазначено 30.01.2024р.
З вимог позову та клопотань і заперечень учасників справи - стосовно застосування строку позовної даності - вбачається, що Позивач ОСОБА_1 був обвинувачений у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч.1ст.172-6 КУпАП і Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2019р. - притягнутий до адміністративної відповідальності за цією статтею (спр. №521/1340/19), але постановою Одеського апеляційного суду від 12.04.2019р. у справі №521/1340/19 апеляційна скарга ОСОБА_1 була частково задоволена, вищезазначена Постанова Малиновського районного суду м.Одеси скасована, а провадження у справі - закрито на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; а тому, згідно чинного ЦК України, строк позовної давності про відшкодування заподіяної Позивачу моральної шкоди внаслідок притягнення його до зазначеного адміністративної відповідальності почав перебіг з 13.04.2019, і тому заявники - представники відповідачів у своїх клопотаннях правильно визначили, що останнім днем строку позовної давності в цій частині Позову відповідно до ст.257 ЦК України мав бути 13.04.2022р. Однак, не зважаючи на це, останнім днем строку позовної давності в цій частині цього Позову, насправді, є не 13.04.2022р., а 30.06.2023р. - відповідно до ЗУ №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р., - згідно якого строки, визначені ст.257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину - починаючи з 30.03.2020р. і до дня скасування карантину на всій території України (до 30.06.2023р. - коли він був скасований Постановою КМУ від 27.06.2023р. №651 і набрав законної сили).
Таким чином, оскільки Позов надійшов до суду 18.10.2023р. - можна було б вважати, що позивачем/його представником, перевищено строк, який визначений чинним законодавством, і в який він міг звернутися до суду з такою вимогою, однак, відповідно до дії, на момент звернення з цим позовом до суду, ЗУ №2120-IX від 15.03.2022р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022р. і яким були внесені зміни до ЦК України на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану: «строки, визначені ст.ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії»; крім того, починаючи з 30.01.2024р. - стосовно цього строку - діє ще й положення ЗУ №3450-IX від 08.11.2023, у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України якого, п.19 викладений в новій редакції, і яким визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, що введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №64/2022, який затверджений ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №2102-IX, - «перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Таким чином, суд дійшов висновку, що представниками відповідачів, по-перше, передчасно заявлені клопотання про застосування строків позовної давності щодо частини вимог Позову ОСОБА_1 оскільки, як зазначено вище, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду не залежно від спливу позовної давності (і розглянута), і тому такі клопотання мали б бути заявлені, у даному випадку, на стадії судових дебатів - з огляду на те, що усі учасники справи беруть участь в розгляді справи особисто, будучи присутніми у судовому засіданні. А тому вбачається зловживання правом з боку представників відповідачів, які витратили процесуальний час суду на вирішення питань, заявивши їх передчасно у судовому засіданні - до стадії судових дбатів, адже час надходження до суду цих письмових клопотань не мав би значення лише в разі розгляду справи у письмовому провадженні. Тому, керуючись ст.222 ЦПК України та ст.257 ЦК України, суд
вирішив:
Залишити без розгляду на даному етапі судового засідання у даній цивільній справі: клопотання представника Національної поліції України Замостного О.І. представника Департаменту захисту економіки НП України Білоуса В.Р. про застосування строку позовної давності, - як заявлені передчасно, та роз'яснити їм, що вони можуть звернутися до суду з цими клопотаннями в ході судових дебатів, або підтримати вимоги цих своїх клопотань письмовими заявами в разі неможливості їх прибуття до суду і продовження розгляду судом справи у порядку письмового провадження.
Крім того, роз'яснити учасникам справи, що у зв'язку з частим і нерегулярним відключенням електрики у будівлі Болградського районного суду Одеської області - ця обставина не буде визнаватися судом поважною для відкладення судового засідання на іншу дату - можливе лише відкладення початку судового засідання на пізніший час в день судового засідання - після відновлення у будівлі суду постачання електрики, а тому участь в розгляді справи учасники мають право брати особисто, у будівлі суду, або можуть скористатися можливістю, наданою чинним законодавством для подання суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні - без їх участі.
Відкласти розгляд справи з позовом адвоката Македонської Ірини Олександрівни - представника позивача ОСОБА_1 , до Одеської обласної прокуратури, Національної поліції України, Державної казначейської служби України та Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду - на наступну узгоджену з учасниками процесу дату і час - на 13:00 годину 13.09.2024 року.
Сповістити учасників справи про нові час та дату судового засідання. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Кравцова