Ухвала від 12.07.2024 по справі 2-96/11

Справа № 2-96/11

н/п 6/766/387/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., розглянувши матеріали заяви старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер Ольги Миколаївни про видачу дублікату виконавчого листа, сторони виконавчого провадження : боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство "Укрсиббанк",

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер Ольги Миколаївни про видачу дублікату виконавчого листа, сторони виконавчого провадження : боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство "Укрсиббанк".

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 року заяву залишено без руху. Заявнику надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків.

Копію ухвали направлено заявнику 20.07.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

До теперішнього у визначений судом строк, вимоги ухвали не виконані та недоліки заяви не усунуто.

Зі змісту ст. 185 ЦПК України вбачається, що позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи, що вимоги ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 17.70.2020 року до теперішнього часу не виконані, недоліки заяви не усунуті, заява підлягає поверненню заявнику.

Зазначене не перешкоджає заявнику повторно звернутися до суду з такими вимогами.

Керуючись ст.ст. 10, 185, 260, 353-354 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву заява старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер Ольги Миколаївни про видачу дублікату виконавчого листа, сторони виконавчого провадження : боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство "Укрсиббанк" - повернути заявнику.

Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст.355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М. Єпішин