Справа № 646/9330/23
№ провадження 2/646/511/2024
05.07.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
встановив:
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з надійшла цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) завдані збитки в порядку регресу у розмірі: 11 923 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 96 коп. Також позивач просив витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., покласти на відповідача.
Позиція сторони, що звертається до суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 08.09.2021 приблизно о 1 год. хв. в м. Харкові по просп. Гагаріна 25, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 (далі - відповідач), та автомобіля «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2021, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.
На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (що підтверджує інформація з бази МТСБУ).
Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відтак, власник пошкодженого автомобіля «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 » ОСОБА_3 - 09.09.2021 року повідомив (що підтверджує Повідомлення про ДТП від 09.09.2021, оригінал знаходиться у позивача), Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - позивач, МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди (оригінал знаходиться у позивача).
Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження від 22.10.2021 (оригінал знаходиться у Позивача,) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », склала: 11 143 (одинадцять тисяч сто сорок три) грн. 84 коп.
На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (оригінал знаходиться у позивача), МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 10 373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1106251 від 29.10.2021 (оригінал знаходиться у позивача).
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1 550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1106576 від 09.11.2021 (оригінал знаходиться у позивача).
Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 11 923 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 96 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як відомо, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак на підставі ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Також відповідно до п.п. 38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З вищенаведеного вбачається те, що в розумінні п.п. 38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону України «Прообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 1166, 1187, 1191 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед МТСБУ відшкодувати завдані збитки в порядку регресу в розмірі фактично понесених позивачем витрат.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено Претензію про відшкодування збитків в порядку регресу (оригінал направлено Відповідачу), однак ніяких дій зі сторони Відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було.
Таким чином, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЦК України (п.8 ч.2 ст.16).
Рух справи.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та призначеного до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11.04.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, виклавши заперечення на позовні вимоги, в яких зазначав про таке.
Наказом МСБУ від 29.10.2021 вирішено сплатити ОСОБА_2 10 373, 96 грн. грн. за шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.Здійснення виплати підтверджується платіжним доручення № 1106251.Згідно платіжного доручення від 09.11.2021 були додаткові витрати МТСБУ ту розмірі 1 550 грн.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів»,страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно до ст. 11 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким, чином, з урахуванням встановленої вини з боку ОСОБА_1 у ДТП та здійснення виплати з боку МТСБУ, можливо вважати, що у позивача виникло право на відшкодування впорядку регресувитрат,пов'язаних зрегламентною виплатою. Однак, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
При цьому, відповідно до п.13.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Тобто, в даному випадку, такою законодавчо встановленою пільгою для учасника бойових дій, є покладення на МТСБУ обов'язку відшкодувати збитки від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є учасник бойових дій, що в свою чергу, позбавляє МТСБУ права вимагати від учасника бойових дій відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, оскільки на учасника бойових дій не розповсюджується необхідність обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
За таких обставин, на думку відповідача позов є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення.
Також відповідач, звернувся до суду із заявою в якій просив розгляд цивільної справи за його позовом проводити без його участі. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача звернувся до суду із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України, за змістом частин 1,2 якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08 вересня 2021 року о 15-40 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nissan X-Trail реєстраційний номер НОМЕР_4 в місті Харків по вул. Нетеченська набережна, 25, порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем RenoLogan реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.13.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 . Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2021 у справі № 646/6191/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн на користь держави. Від сплати судового збору ОСОБА_1 було звільнено, оскільки відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується інформацією з бази МТСБУ щодо полісу на ТЗ № НОМЕР_4 .
Власник пошкодженого автомобіля «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 » ОСОБА_3 - 09.09.2021 повідомив, що підтверджуєтьсяповідомлення про ДТП від 09.09.2021, Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди .
Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження від 22.10.2021 (оригінал знаходиться у Позивача,) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », склала: 11 143 (одинадцять тисяч сто сорок три) грн. 84 коп.
На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 10 373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1106251 від 29.10.2021.
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1 550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1106576 від 09.11.2021.
Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 11 923 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 96 коп.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статей1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виплати страховиком потерпілій особі страхового відшкодування, у страховика є право зворотної вимоги до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з наданим відповідачем копії посвідчення серії НОМЕР_7 від 16.04.1997, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, безтер міново.
Відповідно до п.13.1. ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Отже, на теперішній час та на час дорожньо-транспортної пригоди 08.09.2021, винуватцем якої є ОСОБА_1 , останній мав та наразі має статус учасника бойових дій, та за законом відшкодування завданих ним збитків від даної дорожньо-транспортної пригоди проводиться МТСБУ.
Згідно п.13.1 ст.13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач, як учасник бойових дій, звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, і відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є відповідач, проводить МТСБУ, але виключно в межах встановленого законом ліміту.
При цьому, наявність у відповідача статусу учасника бойових дій та пов'язаної з таким статусом пільги не звільняє останнього, як учасника цивільно-правових відносин, від загального обов'язку щодо відшкодування збитків, завданих з власної вини внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, якщо зокрема розмір таких збитків перевищує ліміт відповідальності МТСБУ.
За змістом п. 38.2.1, 38.2.5 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1статті 13 цього Закону; до особи, визначеної упункті 13.1статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди.
З системного аналізу вище наведеного вбачається, що відповідач, як учасник бойових дій, може нести відповідальність за завдану ним шкоду в результаті ДТП у випадку якщо розмір завданої школи перевищує ліміт відповідальності МТСБУ, оскільки саме на МТСБУ покладено обов'язок відшкодування шкоди внаслідок ДТП винуватцем якої є особа зі статусом учасника бойових дій.
З огляду на вище викладене, відповідач не може нести регресну відповідальність на підставі ст. 1191 ЦК України перед позивачем з тих підстав, що на останнього не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню шкоди завданої транспортного засобу марки «Renault» державний номерний знак « НОМЕР_3 », власником якого є ОСОБА_3 внаслідок вказаної ДТП, оскільки обов'язок відшкодування такої шкоди законом покладено на МТСБУ.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог, та у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу, на відповідача не покладаються.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 106, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місце знаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ: 216647131.
представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка (Мельникова), буд. 46, діє на підставі довіреності МТСБУ від 06.12.2022 №6-01/16. Та від 22.12.2023 №6-01/195.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Суддя: В.В. Барабанова