Справа №766/10445/24
н/п 1-кс/766/4837/24
04 липня 2024 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання в.о. слідчого СВ ВП № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024231030000788 від 30.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
встановила:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події від 30.06.2024 квартири АДРЕСА_1 , а саме: чотири змиви з плям темно-бурого кольору, які запаковані до чотирьох паперових конвертів.
Обґрунтування клопотання:
Слідчим відділом Відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231030000788 від 30.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що (ЄО 10684) 30.06.2024 року до ЧЧ Відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що 30.06.2024 біля 18 години в АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, застосувавши ніж спричинив тілесні ушкодження (колото-різана рана шиї) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В ході проведення огляду місця події квартири АДРЕСА_1 , який відбувся в період часу з 18:45 год до 19:15 год. 30.06.2024, було виявлено та вилучено: чотири змиви з плям темно-бурого кольору, які запаковані до чотирьох паперових конвертів.
В інший спосіб, аніж проведення огляду території квартири АДРЕСА_1 , відшукати речі, які мали значення для досудового розслідування та могли бути доказами причетності конкретних осіб до вчинення даного злочину, оскільки зволікання могло призвести до знищення майна, речей, що мають значення для кримінального провадження.
Під час огляду квартири АДРЕСА_1 зафіксовано сліди вчинення вказаного злочину, а також виявлено та вилучено речі і предмети, які зберігають на собі сліди вчинення злочину, можуть становити інтерес для слідства, які у подальшому можуть бути використані, як докази у вказаному кримінальному провадженні.
01.07.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом, вилучених вищевказаних речей.
Зазначені вилучені речові докази можливо зберегли на собі біологічні сліди, а саме сліди крові, папілярні візерунки, у зв'язку з чим в подальшому зазначені об'єкти будуть направлені на проведення необхідних експертиз, для встановлення доказової бази на осіб , які причетні до вчиненого злочину.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що вищезазначені вилучені об'єкти мають доказове значення у кримінальному провадженні, а тому є достатні підстави для тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати його.
Думка учасників процесу.
Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Мотивація суду:
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, якою визначено, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що повинен врахувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024231030000788 від 30.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Обставини правопорушення викладені у клопотанні.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.06.2024, проведеного в період часу з 18-45 год. до 19-15 год. у квартирі АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: чотири змиви з плям темно-бурого кольору, які запаковані до чотирьох паперових конвертів.
Постановою в.о. слідчого від 01.07.2024 зазначені вилучені речі визнано речовим доказом.
Разом з цим, слід зазначити, що «змив» не є майном в розумінні КПК України, яке може бути арештоване. Майном у ст. 139 Господарського Кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Вилучені «змиви» не мають вартісної цінності. Це є речовий доказ, який відповідно до ст.100 КПК України повинен зберігатися слідчим у кримінальному провадженні. Відсутні ризики щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей. До вказаного речового доказу має доступ тільки слідчий, а тому вказаний речовий доказ не може бути приховано, знищено, пошкоджено, зіпсовано, відчужено тощо.
Більш того, слід зауважити, що «змив» не є фізичним предметом або річчю, оскільки означаю дію, а не предмет, а тому не може мати не те що ознак майна, а й взагалі ознак речі.
Арешт майна є дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. Для цього КПК України визначено багато чинників і критеріїв, за наявності яких може бути накладено арешт на майно. А тому арешт майна не може зводитись до формального звернення прокурора або слідчого до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, а відповідно постановленням слідчим суддею процесуального документа - Ухвали Іменем України про накладення арешту на майно, яке не є таким.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя роз'яснює, що після того, як буде забезпечена мета, для забезпечення якої накладається арешт, сторони мають право у порядку, визначеному ст.174 КПК України, звернутися із клопотанням про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Відмовити в.о. слідчого СВ ВП № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024231030000788, а саме: чотири змиви з плям темно-бурого кольору, які запаковані до чотирьох паперових конвертів.
Ухвала слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1