Харківський районний суд Харківської області
09 липня 2024 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/3205/24
Провадження № 1-в/635/180/2024
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
25 березня 2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія(№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2024 року вищевказане подання передано в провадження судді ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 539 Кримінального процесуального Кодексу України (далі- КПК України), питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до положень частини 4 статті 539 КПК України при вирішенні судом питань, пов'язаних із виконанням вироку у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час місця розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, інші особи у разі необхідності.
Згідно частини 5 статті 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Представник установи виконання покарань та засуджений у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд подання за їх відсутності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Вироком Московського районного суду міста Харкова від 12 липня 2021 року за частиною 2 статті 186 КК України ОСОБА_6 засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Початок строку відбування покарання - 29 грудня 2020 року. Кінець строку відбування покарання - 29 грудня 2024 року.
Начальник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що 09 вересня 2020 року засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» із ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Має три стягнення, заохочувався шість разів, на заходи виховного впливу реагує позитивно, робить правильні висновки, висловлює позитивні наміри у подальшому житті після звільнення, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Подолання алкогольної залежності», розкаюється у раніше вчиненому злочині. Соціально-корисні зв'язки з батьками підтримує шляхом телефонних розмов. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. На момент звернення з поданням до суду засуджений відбув 2/3 фактичного строку покарання.
Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений частиною 3 статті 81 КК України термін покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (частина 3 статті 81 КК України).
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
У відповідності до положень пункту 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Так, з матеріалів справи стосовно умовно-дострокового звільнення та особової справи на засудженого вбачається, що ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення волі з 29 грудня 2020 року. Під час тримання в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» мав два стягнення, заохочень не мав.
Судом встановлено, що з 09 вересня 2021 року засуджений відбуває строк покарання у ДУ «Темнівська виправна колонія №100», за час відбування покарання мав одне стягнення. Внаслідок виховної роботи змінив свою поведінку на кращу. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці рішенням дисциплінарної комісії заохочувався шість разів. Постановою начальника ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» від 06 березня 2023 року переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації як засуджений, який стає на шлях виправлення. За час відбування покарання стягнень не мав. Працевлаштований до підсобного господарства ДСР. До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно. Підтримує доброзичливі взаємовідносини з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою ставиться з розумною ініціативою. Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Подолання алкогольної залежності», у реалізації програми проявляє інтерес. Приймає участь у проєкті (SKANDI) - на шляху додому». Соціально корисні зв'язки із рідними, а саме із батьками підтримує шляхом телефонних розмов, стосунки доброзичливі, позитивно впливають на процес виправлення засудженого.
Як вбачається зі змісту довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_5 в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» заступника начальника планово-економічного відділу ОСОБА_7 та довідки про заробітну плату, засуджений з вересня 2021 року по серпень 2022 року не працював, з вересня 2022 року по листопад 2022 року займався виготовленням розкладачки, крісла, шезлонга, стільця, санок, з березня 2023 року по січень 2024 року займався ремонтно-будівельними роботами, був підсобним робітником у дільниці соціальної реабілітації, підсобному господарстві.
З довідки про заохочення та стягнення вбачається, що засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Разом з цим має шість заохочень у вигляді оголошення подяки за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки встановлених КВК України та ПВР установи, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, нагородження похвальною грамотою, зняття раніше накладеного стягнення від 18 січня 2022 року, а також присвоєння почесного звання «Кращий працівник підсобного господарства».
Як вбачається зі змісту вироку Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2021 року, за вказаним вироком процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до довідки бухгалтера ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_8 вбачається, що за вироком суду у засудженого ОСОБА_9 виконавчі листи та майновий позов відсутні.
Крім того, суд враховує ту обставину, що за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2021 року засуджений свою вину у вчиненні злочинів, за які він був засуджений, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.
З психологічної характеристики на засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_5 за час відбуття покарання у місцях позбавлення волі довів своє виправлення, висловлює позитивні наміри на майбутнє життя. Засуджений не схильний до антисоціальних проявів та інших негативних особистісних особливостей.
Згідно висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 вбачається, що засуджений довів своє виправлення та має бути представний до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Загальний бал отримав - 87.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Враховуючи викладене, дані про особу засудженого ОСОБА_5 , його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, поведінку за весь час відбуття покарання (наявність шести заохочень, залучення та виконання робіт з благоустрою території, ставлення до праці, позитивної характеристики), суд констатує наявність достатніх та переконливих даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, статтею 154 КВК України, суд
Подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2021 року умовно - достроково на невідбутий строк покарання п'ять місяців двадцять днів.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_10