Суддя Попова В. О.
Справа № 644/1456/24
Провадження № 2/644/1538/24
24.06.2024
(заочне)
24 червня 2024 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом органу опіки та піклування Шевченківської селищної ради Куп'янського району, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2
про позбавлення батьківських прав
установив:
Орган опіки та піклування Шевченківської селищної ради Куп'янського району , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Чугуївській центральній лікарні Харківської області народився малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір'ю малолітнього є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 05.06.2023 написала власноруч заяву про відмову забрати дитину з пологового будинку та покинула лікарняний заклад, залишивши немовля у пологовому будинку. 05.06.2023 складено акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовилися забирати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я. 06.06.2023 хлопчика зареєстровано у Чугуївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області та надано прізвище « ОСОБА_1 », ім'я « ОСОБА_1 », по батькові « ОСОБА_1 », дата народження вказана згідно з медичним свідоцтвом про народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька у свідоцтво про народження дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. З 09.06.2023 на первинному обліку у службі у справах дітей Шевченківської селищної ради Куп'янського району перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розпорядженням Шевченківської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 09.06.2023 №122 малолітньому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відповідно до рішення органу опіки і піклування Мереф?янської міської ради Харківської області від 19.09.2023 № 8/23 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітній ОСОБА_1 влаштований під опіку ОСОБА_6 , у якої дитина проживає і на даний момент. Відповідачка ОСОБА_2 сина жодного разу не відвідала, з питанням щодо повернення сина на виховання в сім'ю не зверталася. У зв'язку з вказаним, органом опіки та піклування 15.01.2024 було дано висновок про доцільність позбавлення батьківських справ громадянки ОСОБА_7 відносно сина - ОСОБА_1 , 2023 року народження.
У зв'язку з цим, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залишити його на вихованні у опікуна.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 березня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження, у зв'язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, від представника позивача в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України , фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що в акті закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я КНП «Чугуївська центральна лікарня Харківської області» зазначено, що 05.06.2023 об 11 годині 30 хвилин в КНП «ЦМКЛ» акушерсько-гінекологічному відділені виявлено покинуту дитину чоловічої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відомостях про матір зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім акту закладу охорони здоров'я наявна заява матері - ОСОБА_2 про відмову забрати дитину з пологового будинку, написана нею особисто від 05.06.2023. В даній заяві відповідачка ОСОБА_2 причиною відмови вказала, що вона не має постійного місця проживання, не має засобів до існування, вживала спиртні напої. Жінці роз'яснені правові наслідки відмови забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування, усиновлення чи влаштування в інші форми сімейного виховання. Заява ОСОБА_2 написана добровільно в присутності юриста закладу ОСОБА_8 , лікуючого лікаря центральної лікарні ОСОБА_9 , головного лікаря центральної лікарні ОСОБА_10 .
Як вбачається з розпорядження Шевченківської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 09.06.2023 №122 на первинному обліку у службі у справах дітей Шевченківської селищної ради Куп'янського району з 09.06.2023 перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №87, свідоцтво про народження серії № НОМЕР_1 , виданого 06 червня 2023 Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 00039970691 від 06.06.2023 виданого Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості про батька у свідоцтво про народження дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України .
Дитину зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області та надано прізвище « ОСОБА_1 », ім'я « ОСОБА_1 », по батькові « ОСОБА_1 », дата народження вказана згідно з медичним свідоцтвом про народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розпорядженням Шевченківської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 09.06.2023 №122 малолітньому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відповідно до рішення органу опіки і піклування Мереф?янської міської ради Харківської області від 19.09.2023 № 8/23 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітній ОСОБА_1 влаштований під опіку ОСОБА_6 .
Відповідно до інформації служби у справах дітей Шевченківської селищної ради відомо, що ОСОБА_2 протягом останніх 7 місяців не зверталась до працівників Служби щодо повернення сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформації КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» від 12.12.2023 року №2777 відомо, що протягом терміну з 08.06.2023 року по 21.09.2023 року у закладі мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка с. Новомиколаївка Куп?янського району Харківської області, з питання зустрічей з дитиною та його повернення не зверталася та не цікавилася.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 15.01.2024 вих.№ 02-21/110, враховуючи протокол комісії з питань захисту прав дитини Шевченківської селищної військової адміністрації від 10.01.2024 №1, селищна військова адміністрація вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканку с. Новомиколаївка Куп?янського району Харківської області, стосовно її малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За весь період перебування дитини у державному лікувальному закладі відповідачка ОСОБА_2 сина жодного разу не відвідала, до закладу не телефонувала, не цікавилася його станом здоров'я, матеріальної допомоги на утримання хлопчика не надавала, ніяких прагнень щодо повернення дитини на виховання в сім'ю не виявляла, на контакт зі спеціалістами служби у справах дітей та центру соціальних служб жінка не виходила, з питанням щодо повернення сина на виховання в сім'ю не зверталася.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).
Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.
З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).
Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:
Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Згідно з наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов'язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкуються з дитиною, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров'я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю відповідає інтересам дитини.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків, покладених на неї ст. 150 СК України, відносно малолітньої дитини.
Щодо вимог позивача про залишення малолітнього ОСОБА_1 , 2023 р.н., на вихованні у опікуна - ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (пункт 1.3. Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 від 26.05.99).
Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації: вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування (пункт 1.7. Правил опіки та піклування).
Рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (пункт 1.8. Правил опіки та піклування).
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки суд має діяти в межах, які визначені законом, та не має самостійно (на власний розсуд) перебирати на себе повноваження органу опіки та піклування, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині залишення малолітнього ОСОБА_1 , 2023 р.н., на вихованні у ОСОБА_6 , до якої дитину влаштовано під опіку рішенням органу опіки і піклування Мереф?янської міської ради Харківської області від 19.09.2023 № 8/23 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Питання судових витрат вирішується у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 224, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позовні вимоги органу опіки та піклування Шевченківської селищної ради Куп'янського району, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) батьківських прав стосовно її малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 87, складений 06.06.2023 Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 24.06.2024. Повний текст рішення складено 04.07.2024.
Суддя В.О. Попова