09.07.2024
Справа № 642/3957/24
Провадження № 1-кс/642/2177/24
09 липня 2024р. м. Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соснівка, Червоноградського району, Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, розведеного, стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого, 15.07.2022р. Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області, за ч. 2 ст. 289 КК України, зі змінами згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 21.10.2022р., із застосуванням ст. 69 КК України, до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, за ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29.05.2024р. звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 7 місяців 7 днів,
який підозрюється за ч.4 ст.408 КК України,
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - без визначення розміру застави.
Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження № 62024170020004523 від 25.06.2024р. за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, в якому 08.07.2024р. військовослужбовцю ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
08.07.2024р. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.ст.208, 615 КПК України.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: актом службового розслідування, протоколами допиту свідків.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, а також вчинити новий злочин, у тому числі, пов'язаний із проходженням військової служби.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав. Доповнив рапортом співробітника ВСП про те, що по дорозі до Ленінського районного суду підозрюваний ОСОБА_7 здійснив спробу втечі приблизно о 15:00 годині, у зв'язку із чим працівником ВСП була застосована вогнепальна зброя. Зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані відповідно до КПК України.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували. Просили обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки ризики є недоведеними, а підозра є необґрунтованою. Залишення військової частини було викликано тяжкою хворобою дитини, при цьому ОСОБА_7 мав намір повернутися до військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що у його дитини в Німеччині 17.07.2024р. призначена операція у зв'язку із пухлиною головного мозку, він звертався до керівництва щодо надання йому відпустки у зв'язку із цими обставинами, однак йому було відмовлено, тому він покинув військову частину, однак бажав повернутися до військової частини 12 липня 2024 року. Однак 08 липня 2024р. він був затриманий за адресою орендованої квартири, за адресою АДРЕСА_2 . Сьогодні саме за цією адресою, де проживає його колишня дружина з дитиною, він хотів попрощатися з ними, тому спробував втекти.
Документів щодо захворювання дитини та призначення операції у нього немає.
Підозрюваний ОСОБА_7 відбуваючи покарання написав заяву про бажання долучитися до лав Збройних Сил України.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчим копіями матеріалів кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_7 діяння, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочини, в яких підозрюється ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.
Також не можна виключати ризик вчинення ОСОБА_7 нового кримінального правопорушення, у зв'язку із тим що особа раніше судима, покарання не відбуто.
Згідно рапорту працівників ВСП від 09.07.2024р. підозрюваний ОСОБА_7 , будучи затриманим в порядку ст. 208 КПК України, вчинив спробу втечі з будівлі суду, у зв'язку із чим працівниками ВСП була застосована вогнепальна зброя.
Слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем Збройних Сил України, розведеного, підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину в період відбуття покарання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злоч 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріальне забезпечення військовослужбовців, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин слідчий суддя з урахуванням майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, наявність реальної можливості у нього внести заставу, вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605600,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 05 вересня 2024 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 08 липня 2024 року.
Визначити суму застави у розмірі двохста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки строком до 05 вересня 2024 року:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з постійного місця перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали - до 05 вересня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1