Справа № 953/12655/20
н/п 1-кс/953/5092/24
"11" липня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 від 08.07.2024 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12020220000000826 від 30.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
10.07.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вищевказана скарга, у якій заявник просить: скасувати постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 від 08.07.2024 у кримінальному провадженні № 12020220000000826 від 30.06.2020 за ч. 4 ст. 190 КК України про відмову в наданні їй статусу потерпілої та в частині відмови їй як потерпілій в задоволенні клопотання про проведення невідкладних слідчих дій, необхідних для з'ясування характеру моральних страждань та розміру відшкодування моральної шкоди та у з'ясуванні точного розміру шкоди, спричиненими їй протиправними діями злочинів у рамках вказаного кримінального провадження.
На обґрунтування скарги заявник вказує, зокрема, що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12020220000000826 від 30.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, 30.12.2010 між нею та ПАТ «Банк Золоті Ворота» було укладено договір на кредитну лінію № 294 та в забезпечення виконання кредитних вимог також було укладено іпотечний договір, предметом якого було домоволодіння та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
23.06.2014 заявником були повністю виконані зобов'язання за кредитним договором № 294 від 30.12.2010 по погашенню кредиторської заборгованості.
Однак у травні 2015 року заявнику стало відомо про надходження до Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільного позову про стягнення з неї на користь Фонду Гарантування вкладів заборгованості по вказаному вище договору у розмірі 284 500 доларів США, який, на думку заявника, ґрунтується на підставі підроблених документів, сфальсифікованих працівниками банку та фонду гарантування вкладів.
Зазначає, що ТОВ «ФК «Піфагор-Фінанс» не є правонаступником ПАТ «Банк Золоті Ворота», оскільки у пулі активів, які було придбано 17.10.2019 на товарній біржі «Катеринославська» відсутнє іпотечне майно, належне заявнику.
Таким чином, заявник вважає, що ТОВ «ФК «Піфагор-Фінанс» не має жодного відношення до правовідносин, які мали місце між нею та ПАТ «Банк Золоті Ворота».
28.06.2024 заявник засобами поштового зв'язку на адресу СУ ГУ НП в Харківській області надіслала заяву про залучення її в якості потерпілої по кримінальному провадженню та про проведення невідкладних слідчих дій, а саме: призначення та проведення двох судових експертиз, яку було одержано отримувачем 03.07.2024.
08.07.2024 слідчим було винесено оскаржувану постанову про відмову у визнанні потерпілою та про відмову у проведенні невідкладних слідчих дій.
Заявник вважає вказану постанову такою, що містить суперечливий характер, та такою, що грубо порушує її Конституційні права, у зв'язку з чим вона звернулася з до слідчого судді з цією скаргою.
В судовому засіданні заявник та її представник - адвокат ОСОБА_4 доводи скарги підтримали, просили про її задоволення.
Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, постанову вважав законною та обгрунтованою.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення заявника, доводи учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення скарги, виходячи з наступного.
Слідчим суддею з наданих даних встановлено, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020220000000826 від 30.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с.26).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Зі змісту скарги та доданих до неї документів слідує, що 28.06.2024 заявником до СУ ГУ НП в Харківській області, засобами поштового зв'язку було надіслано заяву про залучення її в якості потерпілої по кримінальному провадженню та про проведення невідкладних слідчих дій, а саме: призначення та проведення двох судових експертиз.
Постановою слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 від 08.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви про відмову у визнанні потерпілою, проведенні невідкладних слідчих дій (а.с. 19-21).
Відмовляючи в задоволенні заяви, слідчий в оскаржуваній постанові від 08.07.2024 зазначив, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220000000826 від 30.06.2020 не встановлено фактів завдання майнової шкоди ОСОБА_6 , тому вона не може бути визнана потерпілою. Таким чином цивільно-правові відносини, які виникли між ТОВ «ФК «Піфагор-Фінанс» та ОСОБА_7 є претензійно-позовною діяльністю, яка врегульована законодавством України і як право юридичної чи фізичної особи самостійно не являється завданням моральної шкоди. Крім того, слідчий зазначив, що ст.ст. 66, 220 КПК України передбачено коло осіб, які мають право подавати клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Тобто, за умови наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим. "Очевидність та достатність" таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у відсутності шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Надані слідчому судді матеріали не містять будь-яких об'єктивних даних, конкретних фактичних обставин, які дають підставу дійти висновку, що ОСОБА_6 завдано кримінальним правопорушенням фізичної, майнової або моральної шкоди.
Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_6 на теперішній час задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 303-307, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 від 08.07.2024 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12020220000000826 від 30.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.07.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1