Справа № 564/1976/24
12 липня 2024 року м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.
розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, посвідчення водія НОМЕР_1 від 28.04.2007, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
07 травня 2024 року о 02:51 год., на 120 км автодороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, поблизу населеного пункту Костопіль, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП складено протокол серії ААД №614949 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 06.05.2024 о 22:12, на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 120 км, поблизу населеного пункту Костопіль, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Terracan, державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та під час здійснення маневру повороту ліворуч здійснив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz Actros, державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричіпом KOGEL S24-1, державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду нього та здійснював маневр обгону. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.2.3.«б», 10.1 Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Цвіркун Андрій Сергійович, в судовому засіданні факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що його довіритель перед, рухаючись на автомобілі Hyundai Terracan, державний номерний знак НОМЕР_3 , по автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, а саме по об'їзній дорозі біля м.Костопіль, мав намір повернути ліворуч на автозаправну станцію, а тому переконавшись, що його маневр не створить нікому перешкод чи небезпеки, завчасно вибравши безпечну швидкість руху та завчасно увімкнувши покажчик лівого повороту, почав здійснювати поворот ліворуч, коли почув удар в ліву частину свого автомобіля після чого зупинився. Як потім дізнався, відбулось зіткнення з вантажним автомобілем Mercedes-Benz Actros, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підтвердження доводів захисник долучив у якості доказу відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження автозаправної станції, які останній отримав на свій запит, як адвокат, від власників автозаправної станції.
Вважає, що подія відбулась внаслідок неуважності водія вантажного автомобіля, а не ОСОБА_1 .
Просить закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвокат Цвіркуна Андрія Сергійовича, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.
Так на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надано: протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2024 серії ААД №614949; схему місця ДТП від 07.05.2024, яка підписана всіма учасниками ДТП; копію протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.05.2024, який складено на водія ОСОБА_2 ; копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 07.05.2024 та копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 07.05.2024.
При цьому суд враховує, що п.2.3«б» Правил дорожнього руху України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 10.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів тому, що 06.05.2024 о 22:12, на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 120 км, поблизу населеного пункту Костопіль, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Terracan, державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
При цьому суд не приймає до уваги письмові пояснення водія ОСОБА_2 про те, що автомобіль Hyundai Terracan знаходився на узбіччі з правої сторони по ходу його руху та вирішив здійснити маневр повороту ліворуч на заправку без ввімкненого сигналу повороту, коли ОСОБА_2 об'їжджав його з лівої сторони, оскільки такі доводи спростовуються долученими захисником відеозаписами, які останній отримав віт ТОВ «Петрол Контракт» на свій запит від 16.05.2024.
Так на оглянутому судом відеозаписі, файл 38_11_ПК_5,6_20240506212956_20240506214010, чітко вбачається, що автомобіль Hyundai Terracan з'являється у кадрі із увімкненим покажчиком лівого повороту та рухається з увімкненим покажчиком весь час, протягом якого останній спостерігається у кадрі відеозапису - час 06 хв. 06 с. - 06 хв. 19 с., і доказів тому, що вказаний транспортний засіб почав рух чи рухається узбіччям відеозапис не містить.
Більше того, проміжок часу, протягом якого автомобіль Hyundai Terracan рухається у кадрі відеозапису до моменту появи вантажного автомобіля з яким відбулось зіткнення, є досить тривалим і його, на думку суду, було цілком достатньо для відповідного реагування водія вантажного автомобіля.
Будь-яких інших доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3«б» та 10.1 Правил дорожнього руху України матеріали справи не містять і судом таких доказів не здобуто.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відтак, особа підлягає адміністративній відповідальності у тому випадку, якщо дії такої особи є, зокрема, винними, тобто вчинені умисно або з необережності.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд також враховує, що 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Так відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Відтак, враховуючи той факт, що доказів, які у своїй сукупності та взаємозв'язку, поза розумним сумнівом доводили б, що ОСОБА_1 , 07.05.2024 о 22:12, на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 120 км, поблизу населеного пункту Костопіль, керуючи транспортним засобом Hyundai Terracan, державний номерний знак НОМЕР_3 , порушив вимоги п. п.2.3.«б», 10.1 Правил дорожнього руху України, матеріали справи не містять, то суд дійшов переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження в справі №278/1976/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяЛ. А. Грипіч