Справа № 564/1143/24
12 липня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісопіль, Костопільського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на його утриманні перебуває малолітня дитина, не судимого в порядку ст. 89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 25 лютого 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, розмістив паперові оголошення на зупинці громадського маршрутного транспортного засобу в АДРЕСА_2 про продаж дров, які він не мав наміру продавати.
Так, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_6 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 обговорили умови продажу дров на загальну суму 9000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_6 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, о 10 год. 01 хв., ОСОБА_7 , користуючись терміналом банку, який знаходиться в магазині «Паприка», що по АДРЕСА_3 переказав грошові кошти в сумі 5 00 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_9 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 обговорили умови продажу дров на загальну суму 12000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_9 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, о 09 год. 43 хв., ОСОБА_9 з власної банківської картки AT «A-Банк» № НОМЕР_5 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 , переказав грошові кошти в сумі 500 грн.
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_10 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 обговорили умови продажу дров на загальну суму 12000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_10 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому 25.02.2024, о 13 год. 00 хв., ОСОБА_10 переказав грошові кошти в сумі 500 грн. з власної банківської картки AT «Універсал Банк» № НОМЕР_7 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_11 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 обговорили умови продажу дров на загальну суму 11500. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_11 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому 25.02.2024, о 13 год. 03 хв., ОСОБА_11 переказав грошові кошти в сумі 500 грн. з власної банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_12 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_10 обговорили умови продажу дров. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_12 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, о 13 год. 13 хв., ОСОБА_12 користуючись терміналом банку, по АДРЕСА_4 переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_13 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_11 обговорили умови продажу дров. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_14 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, о 13 год. 31 хв., ОСОБА_13 з власної банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_12 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 , переказав грошові кошти в сумі 500 грн.
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_15 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_13 обговорили умови продажу дров на загальну суму 12000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_15 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, близько 13 год. 35 хв., ОСОБА_15 з власної банківської картки AT «ОщадБанк» № НОМЕР_14 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 , переказав грошові кошти в сумі 500 грн.
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_16 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 обговорили умови продажу дров на загальну суму 11000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_16 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому 25.02.2024, о 13 год. 41 хв., ОСОБА_16 користуючись терміналом банку № 1150486 , по вул. Степанська, 20 в м.Костопіль, Рівненського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_17 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 обговорили умови продажу дров на загальну суму 11000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_17 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 25.02.2024, о 16 год. 12 хв., ОСОБА_17 користуючись терміналом банку № НОМЕР_18 , що по вул. Грушевського, 27 в м.Костопіль, Рівненського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_18 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_19 обговорили умови продажу дров на загальну суму 9000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_18 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому 25.02.2024, о 18 год. 07 хв., ОСОБА_18 переказав грошові кошти в сумі 500 грн. з власної банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_20 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 26.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_19 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_21 обговорили умови продажу дров. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_19 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 26.02.2024, о 10 год. 10 хв., ОСОБА_19 користуючись терміналом банку № НОМЕР_22 , по вул. Руданського, 5 в м. Костопіль, Рівненського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 26.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_20 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_23 обговорили умови продажу дров на загальну суму 12000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_21 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 26.02.2024, о 18 год. 55 хв., ОСОБА_22 користуючись терміналом банку №1150586, по вул. Грушевського, 27а, в м.Костопіль, Рівненського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайством), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 27.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_23 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_24 обговорили умови продажу дров на загальну суму 10000 грн. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_23 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 27.02.2024, о 10 год. 36 хв., ОСОБА_23 користуючись терміналом AT КБ «ПриватБанк», по вул. Соборна, 49 в смт. Володимирець, Вараського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайстві), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 27.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_24 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_25 обговорили умови продажу дров на загальну суму 10000 грн. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_24 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 27.02.2024, о 13 год. 05 хв., ОСОБА_24 користуючись терміналом AT КБ «ПриватБанк», по вул. Соборна, 49 в смт. Володимирець, Вараського району, Рівненської області переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайстві), чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 27.02.2024 року ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_25 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_26 обговорили умови продажу дров на загальну суму 12000. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_25 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 27.02.2024, о 16 год. 26 хв., ОСОБА_25 з власної банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_27 на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 , переказав грошові кошти в сумі 500 грн.
Після чого ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_25 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайстві) вчинене повторно, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 28.02.2024 року, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, під час телефонної розмови з використанням SIM - карти з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ ВФ «Україна» НОМЕР_1 з потерпілим ОСОБА_26 , який користується SIM - картою з абонентським номером оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_28 обговорили умови продажу дров на загальну суму 10000 грн. При цьому ОСОБА_3 не повідомляв останньому про свої наміри, переслідуючи мету покращення власного майнового становища злочинним шляхом, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, без наміру продавати дрова повідомив ОСОБА_26 про те, що йому потрібно перерахувати на банківську карту AT «ОщадБанк» НОМЕР_3 в якості передоплати за дрова грошові кошти в сумі 500 грн.
В подальшому, 28.02.2024, о 09 год. 52 хв., ОСОБА_26 користуючись терміналом, що по АДРЕСА_5 переказав грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку AT «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , що відкрита на ім'я ОСОБА_8 та фактично знаходилася в користуванні ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився грошовими коштами, отриманими нібито за продані дрова, які він дійсно не мав наміру продавати, спричинивши потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Тобто ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайстві) вчинене повторно, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, у вчиненому щиро розкаявся .
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, претензій до обвинуваченого не мають і мати не будуть, оскільки їм в повному обсязі відшкодовані збитки..
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, та ч.2 ст.190 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій правильна.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, однак обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги щире каяття обвинуваченого у вчиненому, його відношення до скоєних кримінальних правопорушень, думку потерпілих, які не мають претензій до обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити міру покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за кожне вчинене ним кримінальне правопорушення та у відповідності до ч.1 ст.70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи особу винного ОСОБА_3 , який щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, його особисте ставлення до вчиненого, характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, а також наявність обставин, що пом'якшують їх покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілим заподіяної матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки у відповідності до пп. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_3 не заявлялися.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66-67, 75, 76, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання :
- за ч.1 ст.190 КК України - у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) грн.
- за ч.2 ст.190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік .
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік .
Відповідно до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_27 не застосовувались.
Після набрання вироком суду законної сили речові докази:
- банківську картку AT "Ощадбанк" № НОМЕР_3 жовтого кольору, яка є деформованою (порізаною) та сім-карту білого кольору оператора мобільного зв'язку ПрАТ "ВФ України, з абонентським номером НОМЕР_1 , які поміщені до спеціального пакету НПУ СУ PSP2014665, та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1