Провадження 3/557/621/2024
Справа 557/902/24
11 липня 2024 року с-ще Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю захисника Геруса Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 549732 від 30 травня 2024 року, ОСОБА_1 30 травня 2024 року о 14 годині 20 хвилини на 1 км автодороги «Люцинів - Садове», керував транспортним засобом «Volkswagen LT 28», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук) та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у дане судове засідання не з'явився, у судовому засіданні 08 липня 2024 року своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та пояснив, що працює водієм та у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення день та час, разом із продавцем ОСОБА_3 , віз продукти харчування по селах на продаж та був зупинений працівниками поліції, а саме ОСОБА_4 , який перевіривши документи, повідомив про наявність в нього ознак наркотичного сп'яніння та запропонував пройти медичний огляд. ОСОБА_1 на пропозицію їхати у лікарню для проходження медичного огляну на визначення стану наркотичного сп'яніння спочатку відповів відмовою, оскільки був впевнений, що не вживав наркотичних засобів та результат буде негативний, окрім того не хотів їхати саме з ОСОБА_4 з особистих причин. У подальшому ОСОБА_4 повідомив, що відносно нього буде складено матеріали за ст. 130 КУпАП та викликав інший екіпаж поліції. ОСОБА_1 зазначив, що по приїзду іншого екіпажу поліції, до нього підійшов поліцейський ОСОБА_5 , під час спілкування з яким та до складання ним протоколу він виявив бажання їхати у лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, неодноразово наполягав на цьому, проте ОСОБА_5 йому відмовив, мотивуючи тим, що він уже відмовився на пропозицію ОСОБА_4 їхати, що зафіксовано, та склав протокол.
Захисник Герус Б.І. у судовому засіданні вказав на недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відсутність в його діях складу вказаного правопорушення, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Аргументуючи таку свою позицію, захисник звернув увагу на те, що працівниками поліції не дотримано вимог закону щодо проведення огляду на стан сп'яніння, останні зобов'язані були доставити ОСОБА_1 для проходження огляду до закладу охорони здоров'я, так як останній не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння та ще до склаладання протоколу наголошував на цьому поліцейському ОСОБА_5 , однак останній прорходження огляду водія не забезпечив. Звернув увагу захисник і на відсутність безперервного відеозапису з нагрудної камери працівників поліції та на невідповідність часу, зафіксованого на відео, з оформленням всіх адміністративних матеріалів.
Заслухавши ОСОБА_1 у судовому засіданні 08 липня 2024 року, захисника Геруса Б.І., свідка ОСОБА_3 та поліцейського ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама по собі відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення та має наслідком адміністративну відповідальність.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Зокрема, п. 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Судом установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 549732 від 30 травня 2024 року, водій ОСОБА_1 30 травня 2024 року о 14 годині 20 хвилини на 1 км автодороги «Люцинів - Садове», керував транспортним засобом «Volkswagen LT 28», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук) та від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився, що було зафіксовано на боді-камери поліцейських.
Оглядом матеріалів відеофідеофіксації, зокрема двох перших відеофайлів, встановлено, що 30 травня 2024 року о 14 годині 26 хвилин ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції ОСОБА_4 , який повідомив йому, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, такі як «звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук» та запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 не погодився. ОСОБА_4 попередив ОСОБА_1 про те, що він зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд та повідомив, що якщо він відмовляється, то відносно нього буде складено матеріали за ст. 130 КУпАП. Як убачається з другого відеофайлу, ОСОБА_4 роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, після чого на запитання ОСОБА_1 «якщо я зараз поїду?», відповів - «ви вже відмовилися», при цьому ніяких матеріалів самостійно ОСОБА_4 не оформляв. При дослідженні наступних відеофайлів установлено, що у подальшому до транспортного засобу ОСОБА_1 підійшов інший поліцейський ОСОБА_5 , якому ОСОБА_1 до складання протоколу відносно нього, повідомив, що не проти їхати у медичний заклад, при цьому в ході розмови з поліцейським неодноразово вказував про те, що погоджується їхати у медичний заклад, однак ОСОБА_5 водія ОСОБА_1 у медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння не доставив та склав відносно нього протоколо про дміністративне правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки попередньо при спілкуванні з ОСОБА_4 він уже відмовився від проходження такого огляду.
Таким чином, як убачається з матеріалів відеофіксації, ОСОБА_5 була знехтувана заява ОСОБА_1 щодо згоди пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, яка неодноразово була озвучена ним поліцейському до складання протоколу відносно нього.
Про такі ж обставини ствердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 . Зокрема, остання вказала на те, що ОСОБА_1 був зупинений ОСОБА_4 , на вимогу якого спочатку відмовився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, проте в подальшому під час спілкування з поліцейським ОСОБА_5 неодноразово погоджувався поїхати у медичний заклад, однак працівником поліції на огляд його доставлено не було.
Як установлено з пояснень поліцейського СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ковальковського В.А., він не зупиняв ОСОБА_1 , приїхав лише за вказівкою чергового для оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_1 при розмові з ним погоджувався їхати до закладу охорони здоров'я, проте ним водій у такий доставлений не був. Як зазначив ОСОБА_5 , протокол відносно ОСОБА_1 ним був складений на підставі переглянутих матеріалів відеофіксації, які були йому надані для огляду поліцейським ОСОБА_4 та на яких була зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Здійснивши аналіз вказаних доказів у їх сукупності, а також решти доказів, зокрема, направлення на огляд водія транспорного засобу, зобов'язання до протоколу та постанови про серії ЕАН № 2276080 від 30 травня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, приходжу висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки він згідно досліджених матеріалів відеофіксації неодноразово погоджувався на проходження відповідного огляду, разом з тим, поліцейський не доставив ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, хоча мав таку можливість та обов'язок.
Окремо суддею звертається увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , в даному випадку, зважаючи на встановлені вище обставини, не може бути визнаний судом належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суддя звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 251 КУпАП, якими обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Оленич