Дата документу 12.07.2024Справа № 554/6137/24
Провадження № 3/554/1617/2024
12 липня 2024 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Микитенко В.М., з участю секретаря Ул'яненка Д.С., законного представника потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 , особи, що притягається, до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника Місіка О.Р., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СЮП ВП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ст. 173 КУпАП: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Волноваха, Донецької області, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
12.05.2024 року у вечірній час ОСОБА_3 , перебуваючи в громадському місці по вулиці Р. Кириченко, 56БГ міста Полтава вчинила дрібне хуліганство, а саме ненормативну лайку, образливе чіпляння та психологічний тиск у виді погроз розправою щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Указані обставини також відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №317169 від 03.06.2024 року, проте факту висловлювання ОСОБА_3 нецензурною лайкою та наклепу судом достовірно не встановлено.
ОСОБА_3 свою провину не визнала та пояснила, що хуліганських дій 12.05.2024 року не вчиняла, в тому числі не висловлювалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 , тиску та наклепу щодо нього не здійснювала. Навпаки, останній зі своїми товаришами постійно її ображають, показують середній палець, кидають в її огорожу м'ячем та камінням. На зауваження не реагують. 12.05.2024 року у вечірній час ОСОБА_4 з іншими сусідськими хлопцями знову били м'ячем по її забору, а коли вона робила їм зауваження, ображали, називали «гіпопотамом», показували середній палець. Тоді вона не витримала, взяла свій мобільний телефон, увімкнула зйомку та почала в них запитувати, чому вони себе погано поводять, при цьому не ображала їх, нецензурно не висловлювалась. Пізніше підійшла до батька ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та просила його припинити такі дії його сина. При чому останній різко приставив до її обличчя мобільний телефон, який вона інстинктивно відкинула від себе. А ОСОБА_5 , який перебував в нетверезому стані, накинувся на неї та вдарив її головою по лобу, після чого вона викликала поліцію та звернулась із заявою про спричинення їй тілесних ушкоджень, яка внесена до ЄРДР. При цьому до них також підійшла ОСОБА_6 та погрожувала її вбити. Про себе зазначила, що має педагогічну освіту та двадцяти п'яти річний стаж педагогічної роботи, нецензурно не висловлюється.
Її захисник ОСОБА_7 просив закрити справу за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_8 , який є сином ОСОБА_3 пояснив, що проживає окремо від матері. 12.05.2024 року після обіду мати зателефонувала йому та повідомила, що сусідські хлопці, в тому числі Шийка Нікіта знову грали в футбол та кидали м'ячем в її огорожу, а після зауважень ображали її. Увечері мати зателефонувала та повідомила, що батько ОСОБА_9 побив її. Тоді він одразу виїхав та прибув до матері додому приблизно о 20.15 годин. Там вже була поліція за фактом нанесення матері тілесних ушкоджень.
Законний представник потерпілого - ОСОБА_1 пояснила суду, що ОСОБА_3 її сусідка, яка невдоволена тим, що її син та інші хлопці грають на вулиці у футбол. Коли виходить на вулицю постійно його принижує перед іншими, в тому числі 12.05.2024 року, увечері. Також цього дня чула як ОСОБА_8 нецензурно висловлювалась на адресу її сина ОСОБА_4 .
Ці показання в частині висловлювань нецензурною лайкою іншими доказами не підтверджені та спростовані відповідними відеозаписами, тому не є достатніми для констатації цього факту.
На пропозицію суду викликати сина ОСОБА_4 для допиту в суді категорично заперечила, мотивуючи необхідністю уникнення психологічного травмування дитини і суд з метою захисту дитини погоджується із цим.
Клопотань про виклик інших свідків чи витребування інших доказів до суду не надходило, тому суд вирішує справу на підставі наявних суду доказів.
Із переглянутих судом відеозаписів, наданих суду представником потерпілого, вбачається, що ОСОБА_3 , тримаючи в руці свій мобільний телефон, на вулиці перейшла через дорогу від свого будинку та підійшла впритул до малолітнього ОСОБА_10 , біля якого знаходились ще кілька хлопців. Після чого нахилилась до нього та на запитання, навіщо вона здійснює зйомку, підвищеним тоном промовила таке:
«Щоб я могла доказати, бо він бреше, робе гадості і бреше тоді батькам. Ти мене сьогодні оскорбляв, сміявся, а тепер ти мене будеш, за шо ти мені зібрався робити. Я шо, тобі щось погане зробила? Я бахкала, срала тобі під ворота, під палісаднік, що ти угукаєш, мордуєшся? Нікому тебе…Я це зроблю, не переживай, уже так як було не буде і тобі, і твоїй мамі, і твоїй бабушкі велокорозумній. Поняв мене, все буде по закону, щоб ти не був дуже грамотний. А то ти багато собі позволяєш, ніхто тебе не посадив на твою жопку, так я тебе на неї посажу. Щоб ти не оскорбляв дорослих людей, буде тобі наука. Щоб тебе на все життя навчило. Я тебе просила, не бить, просила не бить по воротам, м'ячик у мене лежить».
Одним з хлопців їй надано відповідь: «що ми уже не б'єм», на що вона промовила: «А чмошник, ніхера ти не поняв, що ти що твої батьки».
На іншому відеозаписі видно, як ОСОБА_3 вибила з рук малолітнього ОСОБА_4 мобільний телефон.
Про те, що такі події відбувались увечері 12.05.2024 року ОСОБА_3 не заперечувала, як не заперечувала і того, що дійсно вибила з рук малолітнього ОСОБА_4 мобільний телефон.
Із загальновідомих джерел убачається, що вжите ОСОБА_3 слово «чмошник» означає упосліджений, принижуваний, слабодухий, неохайний, зачупарений чоловік.
Слово «ні хера» є лайливим вульгарним (ненормативним) та непристойним.
Вжите речення: «ніхто тебе не посадив на твою жопку, так я тебе на неї посажу» вочевидь містить відкриту погрозу фізичного чи психологічного насильства щодо дитини.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, суд приходить до таких висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Образливе чіпляння це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь та гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язаній манері. Для подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю.
У відповідності до ст. 16 Конвенції про права дитини (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 , жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.
Стаття 31 цієї Конвенції передбачає визнання права дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом. Держава поважає і заохочує право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяє наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
Переглянуті судом відеозаписи у поєднанні з поясненнями представника потерпілої та іншими доказами вочевидь свідчать про те, що ОСОБА_3 самостійно підійшла до потерпілого ОСОБА_4 та підвищеним тоном висловила щодо нього погрози фізичною розправою, вжила інших образливих висловлювань, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Її пояснення про попередні начебто протиправні дії потерпілого нічим не підтверджуються. Невдоволення грою підлітків у місцях загального користування не є пропорційним її образливому та агресивному втручанню в особисте життя та права потерпілого, відтак є адміністративно караними. Тому клопотання захисника про закриття справи не підлягає задоволенню.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_3 не встановлено.
Судом також враховується, що останній у 2021 та 2022 роках встановлювались обмежувальні приписи щодо спілкування із її колишнім чоловіком через переслідування та нецензурну лайку на його адресу, не працює, раніше не судима.
За таких обставин необхідним, достатнім та пропорційним для її виправлення та попередження нових правопорушень буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП. Також із неї на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283-285, 287 КУпАП України, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір 605,60 гривень на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави з дня її винесення.
Строк звернення постанови до виконання три місяці.
Суддя В. М. Микитенко