єдиний унікальний номер справи 531/1199/24
номер провадження 2/531/470/24
12 липня 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого судді Герцова О.М.,
за участі секретаря Капленко Є. С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Штепи Дмитра Юрійовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
До Карлівського районного суду Полтавської області звернулася позивачка через представника з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 21.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 32506, яким було звернено стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість у розмірі 22235,70. Позивачка вважає, що виконавчий напис має бути визнано судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його вчиненні нотаріусом не було перевірено безспірності заборгованості. Будь-яких письмових вимог від відповідача про усунення порушень та сплати боргу позивачка не отримувала та договорів з відповідачем не укладала.
Ухвалою від 06.05.2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзиву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляв.
Ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 12.06.2024 року.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис № 32506 від 21.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 22235,70 грн.
Також встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни перебуває виконавче провадження № 67323750 з примусового виконання виконавчого напису № 32506 від 21.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 22235,70 грн.
Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, позивач звернулася до суду з даним позовом. За результатами аналізу вищенаведеного, суд приходить до наступних висновків.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, станом на 31.05.2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 21.05.2021 року виконавчий напис № 32506, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 32506 від 21.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).
Судом достовірно встановлено, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом ЗУ «Про нотаріат». Зазначені обставини є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим інші доводи судом не оцінюються.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З урахуванням зазначеного вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис № 32506 від 21.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 22235,70 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
З урахуванням положення ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 1211,20 грн. за подачу позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16,18, 1212 ЦК України, ст. 87,88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст.12, 13, 81, 89, 133,141,258,259,263,264,265,280-284 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Штепи Дмитра Юрійовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32506 від 21.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 22235,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ: 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за подачу позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О. М. Герцов