Справа № 529/165/24
Провадження № 2/529/161/24
іменем України
10 липня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого - судді Петренко Л.Є.
за участю секретаря - Звягольської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Представник позивача ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” звернулася до Диканського районного суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Свій позов обґрунтовує тим, що 17.09.2020 між АТ “Ідея Банк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № А03.00502.007023611, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 18 313,00 грн., строком на 48 місяців зі сплатою 1,99% річних від залишкової суми кредиту та сплатою комісії. В подальшому, 07.07.2023 між АТ “Ідея Банк” та ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого АТ “Ідея Банк” передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ” за плату, а ТОВ “ФК “ЄАПБ” приймає належні АТ “Ідея Банк” права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру Боржників за кредитними договорами, ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 204,34 грн., які складаються з суми заборгованості за основною сумою боргу - 17 250,55 грн., 846,12 грн. - суми заборгованості за відсотками та 15 107,67 грн. - суми заборгованості за комісією.
Сума заборгованості відповідачки перед позивачем складає 33 204,34 грн., яку і прохає представник ТОВ “ФК “ЄАПБ” стягнути з останньої на його користь, а також понесені судові витрати.
11.03.2024 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача в самій прохальній частині позовної заяви, вказав про розгляд справи у його відсутність, підтримання свої повних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.
Відповідачці ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до неї надсилалась за зареєстрованою адресою її проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”. Також до суду повернуто конверти з повідомленнями про відкладення судового розгляду справи, які призначалися на 30.04.2024, 28.05.2024 та 20.06.2024, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлена згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений їй строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подала.
За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.09.2020 між АТ “Ідея Банк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № А03.00502.007023611. Згідно з умовами вказаного кредитного договору позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 18 313,00 грн. строком на 48 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом із процентною ставкою 1,99 % річних від залишкової суми кредиту та комісії.
Відповідач ОСОБА_1 свої кредитні зобов'язання перед АТ “Ідея Банк” не виконала в частині повернення коштів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 33 204,34 грн., яка складається з основного боргу в сумі - 17 250,55 грн., відсотків - 846,12 грн. та комісії - 15 107,67 грн .
07.07.2023 між АТ “Ідея Банк” та ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого АТ “Ідея Банк” передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ” за плату, а ТОВ “ФК “ЄАПБ” приймає належні АТ “Ідея Банк” права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 12, 13).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 за кредитними договорами, ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 33 204,34 грн., з яких 17 250,55 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 846,12 грн. - сума заборгованості за відсотками та 15 107,67 грн - заборгованість за комісіями (а.с. 14).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків - ч.1 ст. 626 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором - ст.. 1049 ЦК України.
Встановлено, що після відступлення права вимоги відповідачка ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу за укладеним договором для погашення заборгованості ні на рахунок первісного, ні на рахунок нового кредитора, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” за укладеним кредитним договором в загальному розмірі 33 204,34 грн.
Доказів зворотнього суду не надано.
Будь-яких штрафних санкцій позивачем після отримання права вимоги до відповідача, нараховано не було.
Щодо нарахування заборгованості за комісією, то суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” (в редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування”) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України “Про споживче кредитування” від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з цим у Законі України “Про захист прав споживачів” статтю 11 викладено в редакції де Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України “Про споживче кредитування”.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України “Про споживче кредитування”, після укладення договору про споживчий кредит, кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування” визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України “Про споживче кредитування”, Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 “Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту”.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
З урахуванням викладеного, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування” (10 червня 2017 року), щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України “Про споживче кредитування”. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Тому, враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору щодо обов'язку відповідача сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 15 107,67 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ “ФК “ЄАПБ” підлягають частковому задоволенню в розмірі 18 096 грн. 67 коп, з яких: 17 250 грн. 55 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 846 грн. 12 коп. - заборгованість за процентами.
В зв'язку з частковим задоволенням позову відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1650 грн. 26 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України , суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за кредитним договором № А03.00502.007023611 від 17.09.2020 року в сумі 18 096 (вісімнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 26 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Л.Є. Петренко