Справа № 600/6229/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
11 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р. в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р. в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з 25.05.2022 р. та зарахований до списків особового складу НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ з 25.05.2022 р.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № НОМЕР_4 від 18.06.2022 позивач відряджений до Військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 з подальшим вибуттям, з метою підготовки зведених відділів прикордонної служби, з 19 червня 2022 року.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №224-ОС від 26.06.2022 позивач відряджений для дій на ділянці військової частини НОМЕР_6 місто Чернігів, з 26 червня 2022 року.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №490-ОС від 02.10.2022 позивач переданий в оперативне підпорядкування начальнику З прикордонного загону Східного регіонального управління для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування з 1 жовтня 2022 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 №2227 від 29.09.2022 р., позивач, який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ДПСУ, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р.
06.08.2023 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. з урахуванням виплачених сум, з розрахунку на місяць пропорційно кількості днів участі у бойових діях за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р. При цьому відповідачу було надано довідку Військової частини НОМЕР_6 №2227 від 29.09.2022 р. про участь позивача у бойових діях у вказаний період.
Листом від 25.08.2023 р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 грн, оскільки від Військової частини НОМЕР_6 документів, що підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях до ВЧ НОМЕР_2 для прийняття рішення та видачу наказу на виплату грошової винагороди у розмірі до 100000 грн за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022р. за час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_7 прикордонного загону не надходило. Поряд з цим, відповідач зазначив, що необхідний перелік документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях, який повинен був бути направлений Військовою частиною НОМЕР_6 - визначається наказом АДПСУ від 31.03.2022 р. №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168" (втратив чинність з 01.08.2022 р.), та наказом АДПСУ від 30.07.2022 р. №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168".
06.08.2023 р. позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_6 з проханням повторно видати довідку з інформацією про участь позивача у бойових діях за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р., надати копії бойових наказів (розпоряджень), витягів з журналів бойових дій (вахтових журналів), витягів з журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, постових відомостей, рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону) про участь Позивача у бойових діях у вказаний вище період, та направити до Військової частини НОМЕР_2 всі належні та необхідні документи та інформацію про участь позивача у бойових діях у вищевказаний період часу, у формі та порядку визначеному наказом АПСУ від 30.07.2022 р. №392/0/81-22-АГ.
25.08.2023 р. листом Військова частина НОМЕР_6 повідомила позивача про те, що на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях на території Чернігівської області було підготовлено довідку №2227 від 29.09.2022 р., та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) вказана довідка видана керівництву зведеного загону відділу прикордонної служби.
Поряд з тим, у вказаному листі Військовою частиною НОМЕР_6 акцентовано увагу на тому, що з огляду на вимоги п.2 наказу ДДПСУ від 31.03.2022 р. №164- АГ, пп. 1-8 п.2 наказу АДПСУ від 30.07.2022 р. №392/0/81-22-АГ, - підстави для формування списків, передбачених додатком 2 до наказу АДПСУ від 30.07.2022 р. №392/0/81-22-АГ, за червень, липень, серпень та вересень 2022 р. - відсутні. Додатково повідомлено, що рапорти начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 частини НОМЕР_2 за серпень 2022 р. від 01.09.2022 р. №970, за вересень 2022 р. від 01.10.2022 р. №1191, та від 01.10.2022 р. №1188 отримані Військовою частиною НОМЕР_6 , були направлені у Військову частину НОМЕР_2 для прийняття рішення в межах правової компетенції, аналогічні рапорти за червень та липень 2022 р. - не надходили.
Судом першої інстанції також встановлено, що за спірний період позивачеві виплачено додаткову винагороду 30000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, що підтверджується архівними відомостями за період з травня по грудень 2022 року.
Згідно витягу з Журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18.06.2022 року зведеного загону відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону встановлено, що за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі II "Облік бойових дій" записів про участь позивача у бойових діях не обліковано.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 в абзаці першому пункту 1 постанови № 168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
В решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 26.06.2022 по 29.09.2022) не змінювався.
Таким чином, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, не врегульовувала цих питань.
На реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 164-АГ від 31.03.2022 «Про реалізацію вимог Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі Наказ № 164-АГ, який був чинний до 01.08.2022) (а.с. 74 на звороті - 77).
Згідно із пунктом 1 Наказу № 164-АГ на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах органах Держприкордонслужби, виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частинну зв'язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 наказу №164-АГ визначено вичерпний перелік бойових завдань, що входять в поняття «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених ного заходів».
Згідно абзацу 2 п. 3 наказу № 164-АГ, документальне підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснювалось на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки, або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, a також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Згідно пункту 4 вищезазначеного наказу начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 Наказу № 164-АГ передбачено, що виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, Держприкордонслужби (командирів), a начальникам (командирам) органів на підставі наказів вищих начальників.
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень за попередній місяць видавати до 8 числа поточного місяця на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів (кораблів, катерів, екіпажів) (пункт 6 Наказу № 164-АГ).
30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови № 168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", який був уведений в дію з 01.08.2022 та діяв до 01.12.2022 (далі Наказ № 392-/0/81-22-АГ) (а.с. 77 на звороті 82).
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зокрема, підпунктами 7 та 8 пункту 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання:
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
У пункті 4 Наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з абзацом 1 пункту 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ).
У відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу № 392-/0/81-22-АГ, інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених п. 2 вказаного наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу (абзац 1, 2 пункту 12 Наказу № 392-/0/81-22-АГ).
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 гривень, визначеним переліком документів має бути підтверджена його безпосередня участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів.
При цьому, виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби (органу військового управління) за місцем служби такого військовослужбовця.
В подальшому, з 01.12.2022 був введений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Проте, на підставі частини третьої статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Виходячи з цього, Адміністрацією Держприкордонслужби не дотримано зазначених вимог законодавства при прийнятті наказів від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Між тим, як вірно вказав суд першої інстанції, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог необхідно враховувати обставини фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період, виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188), була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських", що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.
Отже, Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, тому застосування її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 168, не передбачає можливості такого застосування.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23.
Отже, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови № 168, необхідно встановити докази безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів на території бойових дій.
Тобто, законодавець, очевидно, запроваджуючи два види доплат (30000,00 грн та 100000,00 грн) мав на меті, що збільшений розмір доплати пов'язаний не лише з виконання обов'язків військової служби, натомість має характер винагороди за виконання особливо складних бойових завдань.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протягом спірного періоду командування Військової частини НОМЕР_2 діяло правомірно, коли у свій діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувалося затверджених Наказами № 164-АГ, №392-АГ, № 628-АГ вимог та діяло відповідним чином. Тобто, Військова частина НОМЕР_2 мала б пов'язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у Наказах № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 (із змінами та доповненнями), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій на яких проводяться воєнні (бойові) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), можливих бойових дій.
Згідно довідки НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 10.10.2023 № 493, за період з червня 2022 року по вересень 2022 року відповідач виплачував щомісяця позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за виключенням перебування позивача у відпустці з 27.08.2022 по 31.08.2022 (а.с. 81).
Апелянт вважає, що оскільки він під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 та перебуваючи у відрядженні у Військовій частині НОМЕР_6 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, пропорційно дням участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
На підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області позивач надав довідку Військової частини НОМЕР_6 від 29.09.2022 № 2227.
Дослідженням довідки Військової частини НОМЕР_6 від 29.09.2022 № 2227 судом першої інстанції встановлено, що вказана довідка видана позивачу, який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, в тому що він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 26.06.2022 по 29.09.2022. Підстава: розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.06.2022 № Ш/25-1293-Е; бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 № 99-Т (а.с. 31).
Даючи правову оцінку висновкам суду, колегія суддів виходить з наступного.
На підтвердження відсутності у позивача права на отримання спірної винагороди відповідач зазначав наступне:
- довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії від 29.09.2023 № 2227 до НОМЕР_3 прикордонного загону від НОМЕР_7 прикордонного загону не направлялась;
- станом на час розгляду справи в суді від 105 (військова частина НОМЕР_6 ) документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів до НОМЕР_3 прикордонного загону для прийняття рішення та видачу наказу на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн за період з 26.06.2022 по 29.09.2022 за час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_7 прикордонного загону не надходило;
- від НОМЕР_7 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_6 ) до НОМЕР_3 прикордонного загону надходили листи з інформацією щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відділу прикордонної служби Чернівці тип «С» у розмірі до 30000,00 грн за серпень, вересень 2022 року (супровідні листи НОМЕР_7 прикордонного загону від 02.09.2022 № 22/2858-22-Вих та від 03.10.2022 № 22/3720-22-Вих).
Наведені відповідачем обставини підтверджуються службовими записками № 44/50343-23-Вн від 14.12.2023, № 44/50343/23-Вн від 14.12.2023 (а.с. 120, 136).
З даного приводу необхідно врахувати, що згідно пункту 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу, а саме:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Тобто, вищезазначена довідка встановленої форми є додатковим документом, що складається з огляду на первинні документи, які підтверджують виконання безпосередніх службових дій кожним військовослужбовцем за визначений відрізок дат. Достовірність її відомостей має підтверджуватися окрім бойового наказу (розпорядження) записами журналах бойових дій, відповідних рапортах, уповноваженої особи.
Аналогічні положення містилися в пункті 4 Наказу № 164-АГ.
Структуру і порядок ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій визначає Інструкція з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затверджена наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363 (далі - Інструкція № 363).
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції № 363 Журнал бойових дій - це звітно -інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (її підрозділах) з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому (пункт 1 розділу 4 Інструкції № 363).
Згідно пункту 2 розділу 4 Інструкції № 363 ведення Журналу бойових дій здійснюється в довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.
Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Інструкції 363, обов'язковими складовими Журналу бойових дій є:
- дата запису;
- загальна обстановка перед початком операції (бою);
- бойових склад та угрупування своїх військ та військ противника;
- співвідношення сил і засобів;
- коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу);
- рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам);
- уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників;
- дані про захоплення полонених та трофеїв;
- втрати своїх військ і противника;
- можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Крім того, до Журналу бойових дій можуть додаватися звітні карти, схеми бойових епізодів, характерних укріплень, фотоілюстрації, копії інших документів тощо.
Журнал бойових дій після завершення ведення підлягає внесенню в Опис справ постійного зберігання (пункту 5 Розділу 4 Інструкції 363).
Судом встановлено, що ведення Журналу бойових дій (розділ 1) здійснюється у наступній послідовності: номер наказу; підрозділ, який застосовується; мета застосування; ділянка застосування; термін застосування; ПІБ військовослужбовців, озброєння, техніка (у зв'язку з великою кількістю бойових наказів в дану колонку здійснюється запис з таким формулюванням: відповідно до додатку до наказу). Розділ 2 Журналу бойових дій ведеться ним у наступній послідовності: дата ведення бойових дій; час ведення бойових дій; озброєння, техніка, технічні засоби посилення, службові собаки; в/звання, ПІБ військовослужбовців, опис бойових дій, втрати сторін бойового зіткнення.
На підтвердження наведених обставин, відповідач надав до суду витяг із журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону Розділі I «Застосування підрозділів прикордонного загону в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій», а також витяг із журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 Розділі II «Облік ведення бойових дій» (а.с. 72 на звороті, 73, 74).
Досліджуючи довідку № 2227 від 29.09.2022, суд першої інстанції встановив, що вона не містить посилань на відомості журналів бойових дій, інформації щодо районів ведення таких воєнних (дій), рапорту (донесення) начальника командира підрозділу про участь військовослужбовця (позивача) у бойових діях, кількості днів такої участі.
У довідці № 2227 від 29.09.2022 у графі «Підстава» зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України № 99-Т від 20.06.2022 та розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України №Ш/25-1293-E від 21.06.2022 на підставі яких військовослужбовця (позивача) у складі підрозділу було направлено до військової частини НОМЕР_6 у відрядження для виконання бойових завдань.
Також, з журналу службово-бойових дій № 103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону Розділі I «Застосування підрозділів прикордонного загону в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій» встановлено, що у розділ 1 Журналу службово-бойових дій № 103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону внесено всі розпорядження починаючи з 18.06.2022, на підставі яких військовослужбовці виконують завдання.
Дослідженням витягу з журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 встановлено, що у Розділі II «Облік ведення бойових дій» вказаного журналу службово-бойових дій №103-ДСК записів про участь позивача у бойових діях не обліковано.
Вказані обставини знайшли свої підтвердження і ході апеляційного перегляду справи.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка № 2227 від 29.09.2022 не доводить факт безпосередньої участі позивача за період 26.06.2022 по 29.09.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Окрім того, необхідно врахувати, що виплата винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 (із змінами та доповненнями), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій на яких проводяться воєнні (бойові) дії або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), можливих бойових дій.
При цьому ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_6 ), що знаходиться в межах Чернігівської та Сумської областей, бойові завдання на лінії бойового зіткнення не виконував, в зв'язку з чим не опрацьовував довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), які брали участь у бойових діях або заходах за червень вересень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_6 .
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
При цьому, сам лише факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_6 в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Довідка Військової частини НОМЕР_6 № 2227 від 29.09.2022 не може бути визнана в якості доказу наявності у позивача права на отримання винагороди в розмірі 100000 грн.
Так, підставою для її видачі зазначено бойовий наказ № 99-Т від 20.06.2022, яким позивача відряджено до НОМЕР_7 прикордонного загону, тобто, коли ще не може бути підстав для тверджень про виконання бойової роботи, що дає право на отримання підвищеної додаткової винагороди. По-друге, у порушення встановленого механізму розпорядником коштів нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн, НОМЕР_7 прикордонним загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_3 прикордонному загону для її розгляду відповідно, НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частині НОМЕР_2 ) не розглядав довідку і не приймав правових рішень щодо виплати чи не виплати коштів.
Окрім наведеного, в силу вимог Закону України «Про Державну прикордонну службу», Інструкції про Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за №488/28618, військова частина НОМЕР_6 не є органом військового управління, відповідно вона не наділена повноваженнями видавати довідки за формами, наведеними у додатку 2 до Наказу № 164-АГ, та додатку 2 до Наказу № 392/0/21-22-АГ.
Таким чином, оскільки позивачем не спростовано твердження відповідача щодо відсутності інформації про безпосередню участі позивача протягом спірного періоду у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій і такі докази не встановлено під час розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність права позивача на спірні виплати, що виключає задоволення позовних вимог.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.