Справа № 361/4494/17 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Василишин В.О.
Іменем України
11 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено:.
- визнано дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати в сумі 431,78 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження м. Чорнобиль за період з 17 грудня 1986 року по 18 грудня 1986 року протиправними;
- зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01 серпня 2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати в сумі 431,78 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження м. Чорнобиль з 17 грудня 1986 року по 18 грудня 1986 року без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
Надалі, у жовтні 2023 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про роз'яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017, а саме: чи підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками, з урахуванням індексації пенсії, без обмеження її максимальним розміром; чи зобов'язаний відповідач здійснювати виплату пенсії з надбавками, без обмеження її максимальним розміром, при підвищенні розміру прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб, проведенні індексації пенсії.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2023 заяву задоволено: роз'яснено постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/4494/17 від 14.08.2017, вказавши, що при виконанні постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року у справі №361/4494/17 ОСОБА_1 підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками, з урахуванням індексації пенсії, без обмеження її максимальним розміром, у тому числі з 01.08.2017, з 01.03.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023. При підвищенні розміру прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб, проведенні індексації пенсії та інших підвищень ОСОБА_1 підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками, з урахуванням проведеної індексації пенсії, інших підвищень без обмеження її максимальним розміром.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у діях пенсійного органу відсутні порушення вимог чинного законодавства.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що при виконанні постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017 у справі №361/4494/17 підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками без обмеження її максимальним розміром, оскільки під час прийняття рішення у справі №361/4494/17 судом не досліджувалось застосування максимального розміру пенсії на дату проведення перерахунку пенсії.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що пенсія позивача підлягає обмеженню максимальним розміром, а відповідні дії відповідача щодо здійснення такого обмеження є правомірними. Інших підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційна скарга не містить.
У зв'язку із викладеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при визначенні меж апеляційного перегляду суд зобов'язаний керуватися вимогами статті 308 КАС, частина перша якої передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).
Отже, визначені КАС межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.
У постанові від 24.04.2024 у справі № 580/4684/22 Верховний Суд наголосив, що закріплений у КАС принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги; тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.
Водночас, виключенням, коли суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги є факт встановлення під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС).
Проте, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив наявність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Зважаючи на це, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та відповідним спростуванням відзиву на апеляційну скаргу про те, що пенсія позивача підлягає обмеженню максимальним розміром та те, що відповідні дії відповідача є правомірними, колегія суддів зазначає таке.
У порядку роз'яснення судового рішення суд не надає оцінку діям відповідача, які вчинені ним у спірних правовідносинах або ж на виконання рішення суду цій справі, позаяк суд вирішує виключно питання зрозумілості судового рішення та, за необхідності, викладає більш точно окремі його частини.
У даному випадку, зважаючи на посилання позивача на неналежне виконання судового рішення, а також доводи відповідача, що стосуються обмеження пенсії позивача, рішення суду у даній справі відповідачу для цілей його виконання є незрозумілим у цій частині.
Так, як вже зазначалося, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017 відповідача, окрім іншого, зобов'язано здійснити позивачу перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром. Тобто, спір у цій частині вже є вирішеним, а судове рішення не може бути піддане сумніву як таке, що набрало законної сили.
Таким чином, доводи скаржника про неправомірність роз'яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017 у зв'язку із тим, що пенсія позивача має бути обмежена максимальним розміром, відхиляються колегією суддів.
Інших доводів, які б заперечували правомірність оскаржуваної ухвали та які б підлягали оцінці у даному апеляційному провадженні, апеляційна скарга не містить.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2023 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова