Справа № 580/1254/24 Головуючий у І інстанції - Трофімова Л.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
11 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 29 листопада 2023 року № 0113680707 форми «С» про застосування штрафних санкцій у сумі 213 937,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить чинним нормам податкового законодавства, прийняте Відповідачем за результатами перевірки, яка проведена з порушенням порядку її проведення, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 0113680707 у частині застосування санкції у розмірі 150%, передбаченої п. 1 ст. 17 за порушення п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами із зобов'язанням Головного управління ДПС у Черкаській області здійснити повторне обчислення штрафної санкції (через числову (сумарну) невідповідність складової величини 142532,37 грн за розрахунком до ППР щодо суми виявлених порушень в акті перевірки від 30.10.2023 № 10895/23-00-07-07-01/3481305439) за періоди з 02.01.2023 до 31.08.2023, з 02.09.2023 до 25.09.2023, з 02.09.2022 до 27.09.2022, з 03.10.2022 до 31.12.2022.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Встановлено судовий контроль із зобов'язанням Головного управління ДПС у Черкаській області надати до суду звіт у межах судового контролю протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також, не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційних скаргах Сторони посилаються на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги Позивача аналогічні, заявленим у позові, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Зокрема, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказано, що порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах.
Головне управління ДПС у Черкаській області в апеляційній скарзі зазначає, що проведенні перевірки діяло на підставі, в межах повноважень та у передбачений підзаконним нормативно-правовим актом спосіб, з урахуванням чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Також, відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Черкаській області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Представником позивача - адвокатом Бабенком Русланом Володимировичем подано заяву про відкладення розгляду справи, в якому просить відкласти розгляд даної адміністративної справи на іншу дату та час.
Вказана заява обґрунтована тим, що 09.07.2024 рашисткі нелюди обстріляли ракетами центральні райони Києва, чим заподіяли шкоди, знищили дитячу лікарню «Охмадит» та позбавили життя дітей та лікарів, пошкодили інфраструктуру міста.
У зв'язку з посиленням ракетних обстрілів та частими відключеннями електричної енергії вбачається, що засідання призначене на 11.07.2024 не може бути проведене (за відсутності електропостачання приміщення суду та частими повітряними тривогами).
Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Щодо вказаних Представником позивача - адвокатом Бабенком Русланом Володимировичем причин відкладення розгляду справи слід зазначити, що крім загальних фраз, посилання на посилення ракетних обстрілів та часті відключення електричної енергії в приміщенні суду, останній жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження вказаного, зокрема, актів відсутності електроенергії, факту посилення ракетних обстрілів тощо, які б підтверджували неможливість проведення судового засідання.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Представника Позивача - адвоката Бабенка Руслана Володимировича про відкладення розгляду справи № 580/1254/24.
Також, колегія суддів зазначає, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, тому в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Представника Позивача - адвоката Бабенка Руслана Володимировича.
Крім того, Представник Позивача - адвокат Бабенко Руслан Володимирович міг звернутись з дотриманням вимог ст. 195 КАС України з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Представника Позивача - адвоката Бабенка Руслана Володимировича про відкладення розгляду даної адміністративної справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Наказом Відповідача «Про проведення фактичної перевірки» від 17.10.2023 № 1836-П, керуючись вимогами п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20; п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), визначено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , з 18 жовтня 2021 року тривалістю десять діб, за період діяльності з 11.10.2021 по 27.10.2023 з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань обліку товарних запасів, відображення обов'язкових реквізитів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження товарів, регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем фактичного здійснення діяльності.
На підставі вказаного Наказу податковим органом 17.10.2023 видано Направлення на перевірку № 3328/23-00-07-07-01 та № 3329/23-00-07-07-01 (т. 1, а.с. 88зв, 89).
За результатом проведеної фактичної перевірки Позивача ГУ ДПС у Черкаській області 30.10.2023 складено Акт фактичної перевірки № 10895/23-00-07-07-01/3481305439 (т. 1, а.с. 43-58).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме у фіскальних чеках відсутній обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку під час реалізації підакцизних товарів на загальну суму реалізованих товарів - 95 160,58 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2023 року № 0113680707 про накладення на Позивачку штрафу у розмірі 213 937,50 грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Відповідача від 29 листопада 2023 року № 0113680707 протиправним, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на встановлені судом розбіжності у визначенні суми здійснених операцій з реалізації та застосування до наступних порушень санкції, крім 139 грн х 100%, з огляду на нехронологічність відомостей про здійснені операції Позивачем, суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 0113680707 у частині застосування санкції у розмірі 150%, передбаченої п. 1 ст. 17 за порушення п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами та зобов'язанням Головного управління ДПС у Черкаській області здійснити повторне обчислення штрафної санкції (через числову (сумарну) невідповідність складової величини 142532,37 грн за розрахунком до ППР щодо суми виявлених порушень в акті перевірки від 30.10.2023 № 10895/23-00-07-07-01/3481305439 у сумі 95160,58 грн), зокрема за періоди з 02.01.2023 до 31.08.2023, з 02.09.2023 до 25.09.2023, з 02.09.2022 до 27.09.2022, з 03.10.2022 до 31.12.2022.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).
Колегія суддів звертає увагу, що наказом Відповідача «Про проведення фактичної перевірки» від 17.10.2023 № 1836-П, керуючись вимогами п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20; п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), визначено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , з 18 жовтня 2021 року тривалістю десять діб, за період діяльності з 11.10.2021 по 27.10.2023 з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань обліку товарних запасів, відображення обов'язкових реквізитів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження товарів, регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем фактичного здійснення діяльності.
Як визначено абз. 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Згідно з абз. 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Абзацами п'ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 сформулював правовий висновок, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у вказаній постанові зазначив, що під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Перевіряючи питання дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України у даній адміністративній справі, колегія суддів виходить з того, що у Наказі № 1836-п від 17 жовтня 2023 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20; п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями)».
Таким чином, зі змісту вказаного Наказу вбачається, що у ньому наведена правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 ПК України), проте відсутня фактична підстава, яка є передумовою для її проведення (не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи).
Отже, у зазначеному Наказі жодним чином не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки Позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало підставою для її проведення, а також не вказано мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем не дотримані встановлені правовими нормами умови та порядок прийняття рішення про проведення перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справах № 120/5729/20-а, № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, в ухвалі від 16 березня 2023 року у справі № 120/15803/21-а, у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 160/2480/22.
За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення спору, й підлягає першочерговому дослідженню.
Отже, з урахуванням того, що при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановлені обставини щодо неправомірності проведення Відповідачем перевірки, за наслідками якої й були прийняті спірні рішення, є достатніми для висновку про їх протиправність.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 320/2460/19 та від 29 липня 2021 року у справі № 320/2460/19.
Крім того, у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 17 січня 2022 року у справі № 826/2583/18.
При цьому, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на тому, що дотримання контролюючим органом вимог закону при призначенні і проведенні перевірки надає акту перевірки статусу належного та допустимого доказу, а контролюючий орган після усунення обставин, встановлених в даному судовому рішенні не позбавлений можливості провести перевірку Позивача з дотриманням вимог податкового законодавства та за результатами якої прийняти законні та обґрунтовані рішення.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2023 року № 0113680707 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального права, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.
За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді першої інстанції Позивачем надано платіжну інструкцію від 02.02.2024 № 44 про сплату судового збору в розмірі 2139,40 грн.
Також, на підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції Позивачем надано фіскальний чек від 18.05.2024 № 1331496909 про сплату судового збору в розмірі 3209,10 грн.
Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області у сумі 5348,50 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області форми «С» від 29 листопада 2023 року № 0113680707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім) грн 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст складено 11.07.2024 року.