Справа № 580/4967/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
10 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дій.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовну заяву повернуто, оскільки позивач у встановлений судом строк не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, згідно з правилами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга).
Водночас, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169).
Повертаючись до розглядуваної ситуації варто зазначити, що ухвалою від 22 травня 2024 року Черкаський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 з установленням п'ятиденного строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
Копію вказаної ухвали було направлено судом в електронний кабінет представника позивача у підсистемі «Електронний суд» та доставлено адресату 22 травня 2024 року о 18:31, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На переконання суду першої інстанції п'ятиденний строк виконання вимог цієї ухвали закінчувався 27 травня 2024 року.
Разом із тим, заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із доданими документами зареєстровано у суді 29 травня 2024 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку, визначеного судом в ухвалі від 22 травня 2024 року.
Таким чином, у зв'язку зі спливом строку на усунення недоліків позовної заяви та ненадходженням до суду документів, надання яких вимагалося ухвалою про залишення позовної заяви без руху, Черкаський окружний адміністративний суд 29 травня 2024 року постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.
Втім, колегія суддів уважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Умовою прийняття позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Водночас, якщо подана позовна заяви оформлена з порушенням вимог, установлених статтями 160,161 цього Кодексу, то вона залишається судом без руху для усунення виявлених недоліків (статті 169 КАС України).
Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Так, ухвалою суду від 22 травня 2024 року від позивача вимагалося надати суду в п'ятиденний строк докази сплати судового збору.
Між тим, установлюючи в ухвалі від 22 травня 2024 року строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд першої інстанції мав би зважити на те, що такий строк має бути достатнім для виконання вимог цієї ухвали.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно зі статтею 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, встановлений судом строк повинен бути достатнім і розумним для вчинення процесуальної дії, тобто бути реальним для виконання вимог суду.
Колегія суддів наголошує, що прийняття судом процесуального рішення у вигляді ухвали про залишення позовної заяви без руху повинно відповідати поставленій меті - прийняття до розгляду позовної заяви, яка відповідає вимогам КАС України. Звідси слідує, що позивач повинен мати достатньо часу для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
У цьому зв'язку варто звернути увагу, частина друга статті 169 КАС України передбачає, що строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, не заперечуючи дискрецію адміністративного суду щодо встановлення строку для усунення недоліків позовної заяви, процесуальний закон надає можливість суду встановлювати десятиденний строк для усунення недоліків, який у розумінні законодавця є достатнім для вчинення відповідної процесуальної дії.
Застосовуючи наведені положення КАС України у розрізі розглядуваної ситуації, колегія суддів дійшла висновку, що встановлений судом першої інстанції в ухвалі від 22 травня 2024 року строк у п'ять днів для усунення недоліків позовної заяви був дещо стислим для надання суду відповідних документів, оскільки у вказані п'ять днів увійшли й вихідні дні. Тобто фактично у представника позивача на усунення недоліків позовної заяви було всього лише три дні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неправильно зазначено останній день на усунення недоліків позовної заяви, саме 27 травня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 22 травня 2024 року було доставлено адресату 22 травня 2024 року о 18:31.
Згідно абз.2 п.5 ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ураховуючи, що доставка ухвали про залишення без руху відбулася 22 травня 2024 року о 18:21 (тобто після 17 год), вона вважається врученою 23 травня 2024 року, у зв'язку з чим перебіг строку для усунення недоліків позовної заяви почався 24 травня 2024 року і закінчився 28 травня 2024 року.
Саме 28 травня 2024 року, тобто в останній день, представником позивача було сформовано заяву про усунення недоліків позовної заяви та сплачено судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією.
Колегія суддів зауважує, що такими діями представник позивача продемонстрував добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати процесуальний обов'язок щодо виконання вимог ухвали суду в найкоротший строк.
Колегія суддів наголошує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зауважував про різницю між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Колегія суддів уважає, що буквальне тлумачення процесуального закону та формальність застосованого судом першої інстанції підходу при встановленні позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Така помилка може бути виправлена шляхом продовження розгляду справи судом першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких